В Ужгороді презентували проєкт «Шлях закарпатського живопису»
Культурний маршрут «Шлях Закарпатського живопису» - це масштабний проєкт, мета якого розвивати сталий туризм регіону. В основі маршруту — пейзажі 10 художників Закарпатської школи живопису. Їх роботи стали реальними точками на цифровій мапі.
Шлях закарпатського живопису почався з ідеї продовжити європейську традицію культурних маршрутів. І Закарпаття для цього обрали не випадково: саме тут 80 років тому з'явився український Барбізон, місце, де вибухнув феномен живописної традиції, яка поєднала європейські тенденції з народним малярством. Закарпатські митці — Адальберт Ерделі та Йосип Бокшай, які отримали освіту та визнання в Європі, повернулися додому, аби створити першу художню школу та розвивати мистецьку освіту на Закарпатті. Дванадцятитисячний Ужгород зайняв своє місце поруч з Києвом, Львовом та Одесою, а зі столиці на Закарпаття приїжджали художники, аби отримати новий досвід та познайомитися з карпатськими пленерами.
Перший заступник голови Закарпатської ОДА Олег Коцюба:
«Мені дуже приємно зазначити, що представники громадянського суспільства долучаються до реалізації таких стрижневих напрямів концепції розвитку закарпатського краю. Це дуже круто і це справді потрібно.
Ми продовжуємо працювати на принципах державно-приватного партнерства. От протягом цього тижня на Закарпатті реалізовувався ще один проєкт: у понеділок ми запросили 16 найбільших туроператорів, які орієнтовані на іноземного туриста з преміумсегменту, і презентували - гастротур.
Звичайно, можна приїхати на Закарпаття, спробувати закарпатських смаколиків, відвідати якийсь санаторний заклад, попити водички, підлікуватися, але є дуже велика потреба саме в естетичному туризмі. Тому такі проєкти як «Шлях закарпатського живопису» надпотрібні.
Облдержадміністрація у рамках цього державно-приватного партнерства роботи з представниками громадянського суспільства, з фрилансерами надаватиме будь-яке сприяння: організаційне, фінансове, логістичне та ін.»
Місця, де малювали закарпатські митці, стали основою нового маршруту. Це 4 осередки найбільшої концентрації матеріальної й нематеріальної культурної спадщини краю — Ужанська верховина, Воловецько-Міжгірська верховина, Рахівщина та Мукачево. Разом - це 150 точок унікальних природних середовищ Закарпаття. І всі вони перейшли з пейзажів на цифрову мапу. Щоб кожен міг досвідчити історію та самобутність краю, обрати свій маршрут і напрямок знайомства з природою і культурою регіону.
Євген Забарило, CEO «Культурна платформа Закарпаття» та куратор проєкту: «Ми створили мапу-маршрут з 459 пейзажів, аби розповісти історію феномену Закарпаття та представити сучасний погляд на туризм, який здатен розвивати регіон».
Розповісти про спадок та явище Закарпатської школи живопису вирішили за допомогою монографії. Її спеціально для проєкту підготував мистецтвознавець та дослідник українських дерев’яних церков Михайло Сирохман. І це стало першою подібною працею про одразу 10 представників закарпатської школи. Досі не було жодного ґрунтовного дослідження стилю та особливості цієї школи, щоб зрозуміти, чому власне виникло саме поняття «закарпатська школа живопису». Робота ж Михайла Сирохмана пояснює, в чому особливість цього явища та чому Закарпаття зайняло своє місце на світовій мапі живопису.
Михайло Сирохман, науковий консультант проєкту та автор монографії: «Разом вони – група і традиція, кожен окремо – індивідуальність і новаторство. Але цікаво розглянути й конкретні місця – села, долини, перевали, що стали для митців первісними стимулами до формування образу Закарпаття».
Автори проєкту підготували VR-контент з вершин Карпатських гір. Туристи з усього світу зможуть зануритися в атмосферу світанку на полонині Руні на висоті 1479 метрів.
Сама полонина Руна — природна зона високої поясності, гірський біом. Цей ландшафт став однією з ключових концентрацій закарпатського малярства.
Під час презентації проєкту Михайло Сирохман детальніше розповість про монографію та художників, яких обрали для цієї монографії. А з цифровою мапою та самим маршрутом познайомить Євген Забарило — СEO «Культурна платформа Закарпаття». Окрім того, Олексій Петров та Ірина Мірошнікова, засновники архітектурної майстерні “ФОРМА”, презентували підходи у формуванні сталих архітектурних рішень на шляху культурного маршруту у гірській території.
Проєкт ініційовано ГО «Культурна платформа Закарпаття» та реалізується в рамках партнерської програми «Культура. Туризм. Регіони» від Українського культурного фонду, Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» та Офісу розвитку малого та середнього підприємництва/SME.DO при Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Партнерами проєкту виступають Закарпатська обласна державна адміністрація, Мистецький центр ILKO Gallery та ТОВ «ЄВРОБУД МОЛЛ».
Шлях закарпатського живопису почався з ідеї продовжити європейську традицію культурних маршрутів. І Закарпаття для цього обрали не випадково: саме тут 80 років тому з'явився український Барбізон, місце, де вибухнув феномен живописної традиції, яка поєднала європейські тенденції з народним малярством. Закарпатські митці — Адальберт Ерделі та Йосип Бокшай, які отримали освіту та визнання в Європі, повернулися додому, аби створити першу художню школу та розвивати мистецьку освіту на Закарпатті. Дванадцятитисячний Ужгород зайняв своє місце поруч з Києвом, Львовом та Одесою, а зі столиці на Закарпаття приїжджали художники, аби отримати новий досвід та познайомитися з карпатськими пленерами.
Перший заступник голови Закарпатської ОДА Олег Коцюба:
«Мені дуже приємно зазначити, що представники громадянського суспільства долучаються до реалізації таких стрижневих напрямів концепції розвитку закарпатського краю. Це дуже круто і це справді потрібно.
Ми продовжуємо працювати на принципах державно-приватного партнерства. От протягом цього тижня на Закарпатті реалізовувався ще один проєкт: у понеділок ми запросили 16 найбільших туроператорів, які орієнтовані на іноземного туриста з преміумсегменту, і презентували - гастротур.
Звичайно, можна приїхати на Закарпаття, спробувати закарпатських смаколиків, відвідати якийсь санаторний заклад, попити водички, підлікуватися, але є дуже велика потреба саме в естетичному туризмі. Тому такі проєкти як «Шлях закарпатського живопису» надпотрібні.
Облдержадміністрація у рамках цього державно-приватного партнерства роботи з представниками громадянського суспільства, з фрилансерами надаватиме будь-яке сприяння: організаційне, фінансове, логістичне та ін.»
Місця, де малювали закарпатські митці, стали основою нового маршруту. Це 4 осередки найбільшої концентрації матеріальної й нематеріальної культурної спадщини краю — Ужанська верховина, Воловецько-Міжгірська верховина, Рахівщина та Мукачево. Разом - це 150 точок унікальних природних середовищ Закарпаття. І всі вони перейшли з пейзажів на цифрову мапу. Щоб кожен міг досвідчити історію та самобутність краю, обрати свій маршрут і напрямок знайомства з природою і культурою регіону.
Євген Забарило, CEO «Культурна платформа Закарпаття» та куратор проєкту: «Ми створили мапу-маршрут з 459 пейзажів, аби розповісти історію феномену Закарпаття та представити сучасний погляд на туризм, який здатен розвивати регіон».
Розповісти про спадок та явище Закарпатської школи живопису вирішили за допомогою монографії. Її спеціально для проєкту підготував мистецтвознавець та дослідник українських дерев’яних церков Михайло Сирохман. І це стало першою подібною працею про одразу 10 представників закарпатської школи. Досі не було жодного ґрунтовного дослідження стилю та особливості цієї школи, щоб зрозуміти, чому власне виникло саме поняття «закарпатська школа живопису». Робота ж Михайла Сирохмана пояснює, в чому особливість цього явища та чому Закарпаття зайняло своє місце на світовій мапі живопису.
Михайло Сирохман, науковий консультант проєкту та автор монографії: «Разом вони – група і традиція, кожен окремо – індивідуальність і новаторство. Але цікаво розглянути й конкретні місця – села, долини, перевали, що стали для митців первісними стимулами до формування образу Закарпаття».
Автори проєкту підготували VR-контент з вершин Карпатських гір. Туристи з усього світу зможуть зануритися в атмосферу світанку на полонині Руні на висоті 1479 метрів.
Сама полонина Руна — природна зона високої поясності, гірський біом. Цей ландшафт став однією з ключових концентрацій закарпатського малярства.
Під час презентації проєкту Михайло Сирохман детальніше розповість про монографію та художників, яких обрали для цієї монографії. А з цифровою мапою та самим маршрутом познайомить Євген Забарило — СEO «Культурна платформа Закарпаття». Окрім того, Олексій Петров та Ірина Мірошнікова, засновники архітектурної майстерні “ФОРМА”, презентували підходи у формуванні сталих архітектурних рішень на шляху культурного маршруту у гірській території.
Проєкт ініційовано ГО «Культурна платформа Закарпаття» та реалізується в рамках партнерської програми «Культура. Туризм. Регіони» від Українського культурного фонду, Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» та Офісу розвитку малого та середнього підприємництва/SME.DO при Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Партнерами проєкту виступають Закарпатська обласна державна адміністрація, Мистецький центр ILKO Gallery та ТОВ «ЄВРОБУД МОЛЛ».