Поїздки з Києва до Закарпаття достатньо, щоб зрозуміти перспективи України

січня 23 / 2019
Поїздки з Києва до Закарпаття достатньо, щоб зрозуміти перспективи України
Ось і закінчилися нескінченні новорічні свята, що наповнили наше життя новими враженнями та емоціями. Хтось заряджався оптимізмом, притискаючи коліна до вух у комфортних авіалайнерах МАУ. Хтось насолоджувався чарівним ароматом нічних поїздів Укрзалізниці. Ну а хтось, як я, пізнавав красу українських автомобільних доріг, долаючи трасу Київ-Чоп – наш розбитий і брудний шлях до Європи.

Очевидно, що дорога – жалюгідна. Може, вона поки ще трохи краща, ніж інші автомагістралі України, але все ж нікуди не годиться. Хоча мова не про якість покриття. У наших пенатах погані дороги – заїжджена тема, міркувати про це банально. Мова зараз про стан української економіки, – пише Іван Компан для NV.ua.

Нерозумно вірити в те, що країна може розвиватися, не маючи доріг. Дорога – годувальниця, одвічне джерело життя. Покінчивши з комунізмом, всі сусідні країни, Польща, Чехія, Угорщина, тут же почали будувати дороги, мотор економічної системи. Американці вийшли з Великої депресії, в тому числі, завдяки будівництву доріг. Прикладів більш ніж достатньо! Не існує в світі країн, де економіка зростає, а дороги вмирають. Тому, однієї поїздки з Києва до Чопа цілком достатньо, щоб зрозуміти стан, а ще важливіше – найближчі перспективи економічного розвитку країни.

Чотириста років тому одна маленька країна переконливо продемонструвала всьому світу, як будувати Дорогу. Та так, що раз і назавжди змінила фінансову систему людства. Країна ця – Нідерланди, яка в ті далекі часи активно освоювала дуже ризикований шлях з Європи в Азію, по спеції, з якого поверталися в середньому лише 10 з 22 кораблів.

Катастрофічно не вистачало перевалочних баз, ремонтних доків і фортифікаційних споруд. Для їх будівництва потрібно було створити компанію. Але, що ж за компанія без грошей, а ось їх якраз у влади країни, яка воювала в той час з Іспанською імперією, і не було. МВФ, щоб позичити, теж не існувало, ось і спала голландцям на думку геніальна ідея. А чому б не дозволити народу самому взятися за справу? Було ухвалено рішення створити компанію, акціонером якої міг стати будь-який житель країни, готовий обміняти свої заощадження на кілька акцій компанії. Ідея спрацювала! Так і було створено першу в історії людства акціонерну компанію, з назвою VOC.

Далі більше. Компанія дала поштовх народженню біржі, а це заклало фундамент економіки абсолютно нового типу. Ось так, побудувавши дорогу, голландці і на торгівлі зі Сходом нажилися, і економіку розвинули, і проти іспанців вистояли. У боротьбі відсталих імперських амбіцій і сучасних економічних відносин переконливо перемогли останні, довівши, що у слабких економік у війні шансів немає. Одного патріотизму і геройства для перемоги замало.

Так ось, чому б не повчитися у голландців зразка 1602 року і не створити в Україні компанію, яка збудує Дорогу? Створити за всіма правилами корпоративного управління з чесним відкритим керівництвом на гроші народу. Упевнений, що українські індивідуальні інвестори, цілком можуть відгукнутися на пропозицію. Якщо вже вони готові довіряти свої гроші державі, скуповуючи держоблігації, будівельним компаніям, закочуючи свої кревні в бетон новобудов, або ненадійним банкам, складуючи купюри в банківських скриньках, то чому б не вкласти гроші в Дорогу. Адже без неї держава як була недорозвиненою, так і залишиться. Наша Дорога, та, що є, адже вона однобічна – нею тільки на заробітки поїхати можна. Інвестор з грішми такою дорогою до нас у гості не поїде.

Ну, а якщо фантазію вже зовсім відпустити на волю, то п’ять-десять доріг і, відповідно, п’ять-десять компаній, які їх будуватимуть і обслуговуватимуть, можуть скласти фундамент оновленого українського фондового ринку. Зрештою, знаменитий Dow Jones колись дуже давно теж називався «Транспортним середнім». І не випадково, адже саме шляхи, нехай і залізничні, прокладені зі сходу на захід, зробили Америку великою. Шкода, звичайно, що у процесі будівництва індіанців винищили, але зважаючи, що у нас, в Україні, немає ні сіу, ні апачів, то завдання може виявитися набагато простішим, ніж у піонерів Дикого Заходу. Ну, хіба що «індіанці», які добувають бурштин, організують повстання мотопомп, коли цивілізація почне крокувати їхніми дикими родовищами. Але, з іншого боку, це своєю чергою може породити пару відмінних сюжетів для майбутніх українських серіалів. Щось на кшталт «Шаленого Макса»… А що? Ландшафт у «бурштинових краях» відповідний, цілком футуристичний, подекуди нічого живого. Так, дивись, і кіноіндустрію відродимо.

Ну, а якщо серйозно, то без Дороги нам ніяк. Ані у прямому, ані в переносному сенсах. Поки Дорогу не збудуємо, всі розповіді про реформи і економічне зростання залишаться пустопорожньою балаканиною. Оскільки, розвинених економік і процвітаючих країн без хороших доріг не буває.

P.S. Наша «політична сотня» кандидатів у президенти могла б запросто почати з обіцянки побудувати хорошу дорогу. Відмінна альтернатива брехні про дешевий газ!

Іван КОМПАН,
Викладач Единбурзької бізнес-школи
Категорія : Культура


загрузка...