Москаль: «Це була перша спроба гуцулів Закарпаття заявити, що по той бік Карпат також живуть українці, які готові до державного життя…»

січня 14 / 2019
Москаль: «Це була перша спроба гуцулів Закарпаття заявити, що по той бік Карпат також живуть українці, які готові до державного життя…»

У неділю, 13 січня, у смт Ясіня на Рахівщині відбулися урочисті заходи з нагоди 100-ї річниці утворення Гуцульської Республіки. У центрі селища на площі імені Героїв Гуцульської Республіки біля пам’ятника її Президенту Степану Клочураку відбулося велелюдне Віче. Для участі у заході прибули керівники області, Рахівського району, представники гуцульських товариств із різних куточків України та сусідньої Румунії.

– Століття – достатньо великий термін, щоб визначити значення тої чи іншої історичної події. І уже той факт, що через сто років ми зібралися в Ясінях, щоб відзначити події Гуцульської Республіки, свідчить про її особливе місце в історії визвольних змагань закарпатських українців, – наголосив у своєму виступі голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль. – Це була перша спроба гуцулів Закарпаття заявити, що по той бік Карпат також живуть українці, які готові до державного життя. Так, Гуцульська республіка проіснувала недовго, але вона переродила свідомість багатьох людей. Маленька новостворена держава закарпатських гуцулів у 1919 році першою із закарпатських земель проголосила принцип возз’єднання Закарпаття з Україною.

Вже за двадцять років славну сторінку нашої історії ознаменувала Карпатська Україна, 80-річчя якої в державі відзначатимуть у березні. У грудні минулого року постановою Верховної Ради 100-річчя Гуцульської Республіки та 80-річчя Карпатської України відзначатимуть на державному рівні. Під час Віче голова Рахівської РДА Павло Басараба зачитав присутнім вітальний лист з нагоди 100-ї річниці утворення Гуцульської Республіки від Голови українського Парламенту Андрія Парубія.

Символічно, що саме у Ясінях – на батьківщині Президента Гуцульської Республіки – керівник краю презентував загалу книгу спогадів Степана Клочурака «До волі».

– Шлях закарпатців до великої України надзвичайно тернистий. Відомий громадсько-політичний діяч Карпатської України доктор Вікентій Шандор у передмові до цієї книги писав, що кожній генерації призначена певна роль до виконання, і від того, як вона впорається із тим історичним завданням в житті свого народу, залежить і подальша доля даного народу, – зазначив Геннадій Москаль. – Україна вже більше чотирьох років зброєю відстоює свою незалежність, боронить себе і всю Європу. І наше завдання подолати зовнішню агресію, розбудувати європейську Україну і передати її в надійні руки наших дітей та онуків. Це – наше історична роль і наша місія.

Книгу спогадів Президента Гуцульської Республіки Степана Клочурака передадуть у всі бібліотеки області, а частину тиражу вже залишили на батьківщині гуцульського лідера в Ясінях. Учасники Віче також поклали квіти до пам’ятника Президенту Гуцульської Республіки.

Прикрасив Віче своїм виступом фольклорний дитячий колектив Ясінянської дитячої школи мистецтв. Співи, танці, гра на самобутніх музичних інструментах були сповнені любові до рідного краю і розповідали про історію створення смт Ясіня – столицю славетної Гуцульської Республіки. Після офіційної частини центром селища рушила хода до місцевого стадіону, де відбувся щорічний фестиваль «Велика гуцульська коляда». Рахівщина, що славиться самобутніми традиціями Різдва, вражала гостей свята колоритом обрядів, колядок, образів. Вже сьомий рік поспіль Ясіня стало живою збіркою колядок – з Закарпаття, Прикарпаття, Галичини.
Москаль: «Це була перша спроба гуцулів Закарпаття заявити, що по той бік Карпат також живуть українці, які готові до державного життя…»
Москаль: «Це була перша спроба гуцулів Закарпаття заявити, що по той бік Карпат також живуть українці, які готові до державного життя…»
Москаль: «Це була перша спроба гуцулів Закарпаття заявити, що по той бік Карпат також живуть українці, які готові до державного життя…»
Москаль: «Це була перша спроба гуцулів Закарпаття заявити, що по той бік Карпат також живуть українці, які готові до державного життя…»
Москаль: «Це була перша спроба гуцулів Закарпаття заявити, що по той бік Карпат також живуть українці, які готові до державного життя…»
Москаль: «Це була перша спроба гуцулів Закарпаття заявити, що по той бік Карпат також живуть українці, які готові до державного життя…»
Категорія : Культура
Читатель
Вчора, 13:40

Про законний обласний референдум 1.12.1991 р., на котрому більше 78% виборців проголосували за повернення Закарпаттю автономного статусу, з Києва наказано мовчати. Натомість на державному рівні дуже галасливо відзначають 100-річчя дуже сумнівного рішення жителів одного-єдиного села Ясіня про бажання приєднатися до не визнаної світом  Західно-Української Народної Республіки. Чи є документи, скільки %% сільчан були «За»?

Схожа ситуація і з перейменуванням Подкарпатської Русі на Карпатську Україну 15 березня 1939 р. Історію змінюють на догоду пануючій ідеології і саме в такому вигляді нав’язують її людям.



О Гуцульской Народной Республике в Ясинях подробно писали Петр Годьмаш и Сергей Годьмаш в книге «История Республики Подкарпатская Русь». Ужгород, 2008. – 560 с. в разделе 8. «Русины Венгрии и украинцы австрийской Галичины в борьбе за автономию» (сс. 137-180). Текст книги есть в интернете.

Русины-гуцулы решили создать Гуцульскую Народную Республику в селе Ясиня, рассчитывая присоединиться к непризнанной Западно-Украинской Народной Республике (ЗУНР). Они начали создавать «милицию». Из Коломыи приехали «колядовать» 46 бойцов Украинской Галицкой Армии (УГА). Они убили больше десятка спящих в казарме солдат венгерской армии, среди которых были и подкарпатские русины. После прибытия из Коломыи новых бойцов УГА, вместе с ясинскими «милиционерами» эта «армия» захватила Рахов, который охранял один полицейский, затем и Мараморош-Сигет, где было всего 30 венгерских солдат. На своем пути эта «армия» грабила магазины, принадлежавшие в основном евреям. По просьбе румынского населения Румыния ввела свои войска и гнала «вооруженные силы» ЗУНР  аж до Черновцов. Город Мараморош-Сигет и еще 15 русинских сел с тех пор остаются в составе Румынии.


Берегсас
Вчора, 14:25

Про законний районний референдум 1.12.1991 р в Берегівському районі., на котрому більше 80% виборців проголосували за утворення Угорського автономного територіального округу з центром у м. Берегово, з Москви наказано мовчати?

 



Тем временем дружественная Советскому Союзу Румыния обратилась к Сталину с жалобой на незаконный аншлюс (объединение) части Мараморош-Сиготского повита (уезда) к Закарпатской Украине. По указанию Сталина, член Военного Совета 2-го Украинского фронта маршал К.Ворошилов направил в Мараморош-Сигот уполномоченного «Союзной контрольной комиссией по делам Румынии» майора Красной армии Захарченко. Разобравшись на месте с этим «присоединением», майор Захарченко потребовал от И.Одовинчука роспуска Мараморош-Сиготского Народного комитета Закарпатской Украины. Требование было проигнорировано, и майор Захарченко, выполняя указание К.Ворошилова, с помощью румынских властей пытался арестовать членов этого комитета. Однако на их защиту выступили находившиеся в Мараморош-Сиготе вооруженные народные дружинники Закарпатской Украины. Об этом конфликте К.Ворошилов доложил Сталину, который через Н.Хрущева потребовал, чтобы И.Туряница вернул «объединенную» с Закарпатской Украиной русинскую территорию Румынии. В своих воспоминаниях Н.Хрущев по этому поводу так описал свой разговор со Сталиным и его последствия:

«У вас там Туряница?» Я: «Нет, не у нас, он к нам не имеет никакого отношения, это наш сосед». «Ну, рассказывают, что вы все-таки имеете на него влияние. Передайте ему, пусть он отзовет свои вооруженные отряды с территории Румынского королевства. Кроме того, он там какие-то районы занял и на левом берегу Тисы. А эта территория отойдет к Венгрии». Я сейчас же передал всё Ивану Ивановичу (…) Конечно, я не мог ему приказывать, я мог только советовать. Но он сейчас же всё сделал, как посоветовали. Вообще, его заслуги перед Коммунистической партией Советского Союза в целом, перед Коммунистической партией Украины в частности, немалые».

История Подкарпатской Руси Годьмаш Часть 19. Закарпатская Украина – суверенная республика


Залишити Коментар