На Рахівщині у селищі Ясіня відзначать 100-річчя утворення Гуцульської Народної ради

листопада 06 / 2018
На Рахівщині у селищі Ясіня відзначать 100-річчя утворення Гуцульської Народної ради


З нагоди початку українського державотворення на західноукраїнських землях та 100-річчя заснування Гуцульської Народної ради, в селищі Ясіня проведуть урочистості, повідомляє прес-служба Рахівської РДА.
В рамках святкування 8 листопада відбудуться ряд заходів:
об 11.00 год. – відкриття площі ім. Степана Клочурака та урочисте покладання квітів до пам’ятника Президенту Гуцульської Республіки (поруч Ясінянського історико-краєзнавчого музею, за адресою: смт. Ясіня, вул. Грушевського, буд. 21);
0 12.30 год. – відкриття меморіальної дошки Степану Клочураку (на території ЗОШ І-ІІІ ст. с. Чорна Тиса, вул. Центральна, буд. 201).
Також, у рамках 100-річчя заснування Гуцульської Народної ради, 10 листопада, в актовій залі ЗОШ І-ІІІ ст. № 2, за адресою: смт. Ясіня, вул. Шевченка, буд. 5, відбудеться Міжнародна наукова конференція ,,Гуцульська республіка – феномен творення української державності на Закарпатті періоду національної революції”.
Наукова конференція покликана узагальнити історіографічні й археографічні здобутки та методологічні аспекти з вивчення історії національної революції на західноукраїнських землях, проблем національно-визвольного руху, соборності етнічних українських земель, зокрема Закарпаття і Східної Галичини.

Довідково. Восени 2018 року виповнюється 100 років з нагоди початку українського державотворення на західноукраїнських землях. У листопаді 1918 року була проголошена Західно-Українська Народна Республіка.
Не оминули процеси державотворення і Закарпаття, де виникають українські народні ради, які на початку свого існування ставили питання про приєднання краю до України.
Серед них виділялася заснована в листопаді 1918 року Гуцульська Народна рада в Ясінях, що ухвалила рішення про приєднання східних районів Закарпаття до ЗУНР.
Апогеєм національних змагань українців Закарпатської Гуцульщини стало проголошення на початку 1919 р. в цьому містечку Гуцульської республіки, керівники якої вважали її складовою ЗУНР. Ця подія стала важливим етапом не лише в розвитку політичного життя на Закарпатті, а й загальноукраїнського державотворчого процесу.
Категорія : Культура
Читатель
6 листопада 2018 11:47

О Гуцульской Народной Республике в Ясинях подробно писали Петр Годьмаш и Сергей Годьмаш в книге «История Республики Подкарпатская Русь». Ужгород, 2008. – 560 с. в разделе 8. «Русины Венгрии и украинцы австрийской Галичины в борьбе за автономию» (сс. 137-180). Очень кратко: После поражения Австро-Венгрии в Первой мировой войне в Париже состоялась Мирная конференция, на которой страны Антанты решали, какие из обломков империи, населенные славянами, станут новыми государствами. Так были образованы, в частности, Чехословакия и Югославия.

Венгрия, желая сохранить себе территории, предложила всем славянским народам статус широкой автономии. Согласились только подкарпатские русины. Венгрия 22 декабря 1918 г. приняла Народный (Конституционный) закон № Х, которым русинам был предоставлен статус государствосозидательной нации с правом на самоопределение, а их территоря получила название «Русинська краина» (страна).  Но когда в марте 1919 г. в Будапеште коммунисты захватили власть, русины объявили о выходе из состава Венгрии и вхождении в Чехословакию.

Галичину участники Парижской мирной конференции включили в состав Польщи. Но галицкие русины, которые стараниями Вены (для ослабления России) «осознали» себя украинцами,  решили противиться этому вооруженным путем. Австрия  12 ноября 1918 г. провозгласила себя национальной суверенной республикой, а уже 13.11.1918 г. Президиум «Украинской Народной Рады» объявил, что на украинских землях Австрии создана суверенная Западно-Украинская Народная Республика (ЗУНР).

Русины-гуцулы решили создать Гуцульскую Народную Республику в селе Ясиня, рассчитывая присоединиться к ЗУНР и начали создавать «милицию». Из Коломыи приехали «колядовать» 46 бойцов Украинской Галицкой Армии. Они убили больше десятка спящих в казарме солдат венгерской армии, среди которых были и подкарпатские русины. После прибытия из Коломыи новых бойцов, вместе с ясинскими «милиционерами» эта «армия» захватила Рахов, который охранял один полицейский, затем и Мараморош-Сигет, где было всего 30 венгерских солдат. Румыния ввела свои войска и гнала «вооруженные силы» ЗУНР  аж до Черновцов. Но город Мараморош-Сигет и еще 15 русинских сел с тех пор остаются в составе Румынии.


СЛАВА
6 листопада 2018 18:10

Дуже цікаво, зрозуміло, спасибі ,Читателю.


Читатель
7 листопада 2018 15:31

«Було ще кілька спроб проголошувати русинські (руські) республіки. Лідери русинів Лемківщини 12 березня 1919 р. проголосили «Руську Республіку». Але вона опинилася між двома вогнями, бо Польща хотіла використати русинів-лемків у боротьбі проти Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР), а лідери останньої - навпаки. Хоч русини не підтримували ні тих, ні інших, польська влада, борючись проти Українсько-Галицької армії ЗУНР,  арештувала і лідерів русинів-лемків.  (…).

     В «Українській радянській енциклопедії» є стаття «Бойківська Радянська республіка». Вона була проголошена в Сколівському повіті 21.08.1920 р. (тепер – Львівська область). Першими виступили проти польської влади селяни с. Опорець, а далі приєдналися жителі навколишніх сіл, захопили залізничну станцію Лавочне і здобули чимало зброї. Але близько 500 повстанців-бойків не могли протистояти польським військам і відійшли на територію Чехословаччини, тобто в Підкарпатську Русь [5]. Тоді вони, очевидно, ще не вважали себе українцями, якщо створювали саме етнічну Бойківську республіку, хоча ще існував уряд ЗУНР (ліквідований 30.06.1923 р.). Галицькі націоналісти намагаються так подавати історію, ніби всі галичани підтримували ЗУНР, а Після Другої світової війни – бандерівський рух. Але, як бачимо, це не відповідає дійсності. Були навіть і такі, що зі зброєю виступили проти уряду ЗУНР. Мова про збройне повстання населення м. Дрогобича 14-15.04.1919 р. [30]. Не випадково це ставалося на територіях, населених етнічними русинами. Тоді прикарпатські русини ще не «усвідомили» себе українцями і не підтримували ЗУНР, ідея створення якої з’явилася у Східній Галіції. Цікаво й показово, що про колишню Дрогобицьку область, населену етнічними русинами, Українська Радянська енциклопедія навіть не згадує.  Очевидно, саме для того, щоб потомки хорватів - русини по той бік Карпат - забули про своє коріння, Дрогобицька область була ліквідована як адміністративна одиниця і включена до складу Львівської області.  Як бачимо, поглинання карпатських русинів методично йшло з усіх сторін. Поки-що намагаються протистояти пожиранню себе лише русини підкарпатські. Як кажуть, відступати вже нікуди - тому ми повинні вистояти» [З книги М. Завадяк. Русини карпатські випростуються. Ужгород: ТОВ «ІВА», 2012.- 252 с.; цит. на сс. 83-84].


СЛАВА
7 листопада 2018 16:22

Русини дуже легко вливаются в український і в російський етнос. Но , історію свою знати не похибит. Дуже інтересний коментар.


Залишити Коментар