Експ мера Рахова екстрадували з Румунії: прокуратура оскаржує заставу у 333 тисячі гривень

15 вересня 2026 року,
Закарпаття — Ірина Тополя

Колишнього мера Рахова, якого на Закарпатті підозрюють у розтраті бюджетних коштів та службовому підробленні, після майже трьох років міжнародного розшуку повернули в Україну. Тепер Закарпатська обласна прокуратура планує оскаржити розмір застави, визначений судом.

Як повідомили у Закарпатській обласній прокуратурі, 10 вересня 2026 року чоловіка екстрадували з Румунії та передали українській стороні у міжнародному пункті пропуску «Порубне» на українсько-румунському кордоні.

Процедуру забезпечили за участі Офісу Генерального прокурора, Закарпатської обласної прокуратури та компетентних органів Румунії.

Після повернення в Україну експосадовця взяли під варту
Після прибуття в Україну прокуратура звернулася до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу. У результаті слідчий суддя визначив тримання під вартою, однак водночас встановив альтернативу — заставу в розмірі близько 333 тисяч гривень.

Прокуратура вважає цю суму недостатньою та готує апеляційну скаргу.

Правоохоронці наголошують, що визначений розмір застави, на їхню думку, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, зважаючи на його попередні спроби уникнути правосуддя.


Двічі затримували в Європі
За даними слідства, експосадовця двічі затримували на території Європейського Союзу.

Наприкінці 2025 року його затримали у Чехії та заборонили залишати територію країни. Однак згодом чоловік виїхав до Румунії, де його затримали повторно.
У підсумку після майже трьох років перебування в міжнародному розшуку його екстрадували до України.

У чому підозрюють колишнього мера Рахова
За матеріалами слідства, експосадовець може бути причетний до схеми із завищенням вартості робіт під час будівництва реабілітаційно-оздоровчого центру.

На документах зазначалося, що роботи виконали повністю. Водночас експертиза, за даними прокуратури, встановила невідповідність: фактичні обсяги виконаних робіт та їхня вартість були завищені.

Експосадовцю заочно повідомили про підозру за ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України — у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, а також у службовому підробленні.

У разі доведення вини санкції інкримінованих статей передбачають до восьми років позбавлення волі, а також можливе позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до трьох років.

Досудове розслідування здійснюють слідчі ГУНП у Закарпатській області за процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури. Оперативний супровід забезпечує Управління стратегічних розслідувань у Закарпатській області.

Важливо: відповідно до статті 62 Конституції України, людина вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не доведено в законному порядку та не встановлено обвинувальним вироком суду.