Лікарка Закарпаття постала перед судом за масову фальсифікацію декларацій
Лікарка Закарпаття, яка працює в амбулаторії загальної практики-сімейної медицини села Велика Добронь Ужгородського району, опинилася на лаві підсудних. За матеріалами кримінального провадження, медикиня вносила до Електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) фіктивні декларації з пацієнтами, які вже роками проживають за кордоном. Таким чином вона штучно збільшувала свою базу й отримувала додаткові виплати від Національної служби здоров’я України.
Схема, за версією слідства, була простою і цинічною. Лікарка отримувала від невідомих осіб копії документів та чотиризначні коди підтвердження. Після цього реєструвала людей у системі без їхньої фізичної присутності. Головний доказ — офіційні дані про те, що більшість «пацієнтів» на момент підписання декларацій перебували за межами України.
Ужгородський міськрайонний суд уже розпочав розгляд справи. Обвинувачена — працівниця комунального некомерційного підприємства «АЗПСМ с. Велика Добронь». Слідчі вважають, що дії медикині завдали збитків державному бюджету та порушили права реальних пацієнтів.
Суть «бізнесу» на деклараціях
Механізм працював через Електронну систему охорони здоров’я. Лікарка мала доступ до ЕСОЗ як працівник первинної ланки. Замість реальних візитів вона просто додавала «віртуальних» пацієнтів. Кожна така декларація автоматично приносила медзакладу кошти за програмою медичних гарантій.
Національна служба здоров’я України фінансує первинну допомогу за принципом капітації — тобто платить за кожного задекларованого пацієнта незалежно від того, чи приходить він на прийом. У 2021 році ставка становила 651,60 грн на місяць, а в 2023-му — вже 786,65 грн. За даними НСЗУ, загалом в Україні укладено майже 30 мільйонів декларацій. Кожна фіктивна декларація — це реальні гроші платників податків.
Хронологія порушень
Слідство виділяє два основні періоди активності:
Січень 2021 року — перша хвиля реєстрацій «віртуальних» пацієнтів.
Вересень-жовтень 2023 року — повторні випадки фальсифікації даних.
Саме в ці місяці, за версією обвинувачення, лікарка найбільше «нарощувала» базу. Кожен новий пацієнт автоматично додавав до фінансування закладу кілька сотень гривень щомісяця.
Що загрожує медику?
Лікарці інкримінують відразу три статті Кримінального кодексу України:
Стаття 182 — порушення недоторканності приватного життя (незаконне використання персональних даних).
Стаття 190 — шахрайство.
Стаття 362 — несанкціоновані дії з інформацією в автоматизованих системах (вчинені особою, яка мала право доступу).
Кожна стаття передбачає покарання від штрафу до обмеження чи позбавлення волі. Судові засідання тривають. Наразі рішення ще немає.
Як працює система декларацій насправді
Декларація з сімейним лікарем — це не просто папірець. Це ключ до безоплатної первинної допомоги: огляди, аналізи, рецепти на ліки за програмою «Доступні ліки». Лікар може підписати до 1800 декларацій (для сімейного лікаря). Перевищувати ліміт не можна, але штучне збільшення бази все одно дає додаткові гроші.
У Закарпатській області, де тисячі людей працюють за кордоном, персональні дані часто лишаються в Україні. Родичі, сусіди чи знайомі могли передавати копії паспортів. Саме так, на думку слідства, і діяла схема.
Чому це важливо для кожного закарпатця
Кожна гривня, яку держава платить за «примарного» пацієнта, — це кошти, яких не вистачить на реальних хворих. У регіоні, де доступ до медицини в селах і так обмежений, такі схеми б’ють по найвразливіших. Люди, які справді потребують допомоги, можуть залишитися без уваги через перевантажену статистику.
НСЗУ регулярно перевіряє дані. У 2025–2026 роках служба вже розірвала договори з кількома закладами через маніпуляції з електронними записами. Ця справа — черговий сигнал, що контроль посилюється.
Що кажуть експерти
«Подібні випадки підривають довіру до всієї системи первинної ланки, — коментує ужгородський адвокат Олександр Коваль, який спеціалізується на медичному праві. — Пацієнти, чиї дані використали без згоди, мають повне право звертатися до суду окремо. А держава втрачає мільйони гривень щороку через такі «схеми».
За його словами, основна проблема — слабкий контроль за кодами підтвердження в ЕСОЗ. Хоча система вимагає SMS-код, у практиці його можуть передавати третім особам.
Скільки коштує одна фіктивна декларація
Навіть якщо мова йде про кілька десятків пацієнтів, за два періоди активності сума може сягати сотень тисяч гривень. При ставці 786 грн на місяць і 50 «віртуальних» пацієнтах за рік — це понад 470 тисяч гривень лише на одного лікаря. А скільки таких випадків по області — питання відкрите.
НСЗУ постійно наголошує: декларація має відображати реальні відносини між лікарем і пацієнтом. Якщо людина за кордоном роками, вона може змінити сімейного лікаря онлайн або звернутися до будь-якого закладу з договором.
Суд продовжує розгляд
Наразі засідання тривають. Обвинувачена своєї провини не визнає. Захист, ймовірно, буде наполягати на відсутності умислу або на технічних помилках. Ми стежитимемо за справою й інформуватимемо читачів про кожен етап.
Ця історія — не просто кримінальна справа однієї лікарки. Це питання прозорості всієї медичної реформи на Закарпатті. Кожна декларація — це не лише гроші, а й відповідальність перед пацієнтами, які довіряють лікарям своє здоров’я.
Автор - Марина Глагола