Затримання в Карасовичах: ужгородець з півмільйоном євро в авто
Півмільйона євро, сховані в панелях автомобіля, – і 24-річний ужгородець опиняється в хорватській в'язниці. Ця сума могла б стати порятунком для родини в скрутні часи, але перетворилася на кримінальну справу, яка змушує замислитися: скільки ще таких історій ховається за кордонами Закарпаття?
Інцидент трапився 13 лютого 2026 року на прикордонному пункті Карасовичі між Хорватією та Чорногорією. Поліція Дубровника повідомила: близько 5:50 ранку зупинили легковик з чеськими номерами. За кермом – 24-річний громадянин України, мешканець Ужгорода з ініціалами І.З.
Під час обшуку виявили 13 вакуумно запечатаних пакетів з ПВХ, обклеєних скотчем. Вони містилися в бічних панелях задньої частини салону. Загальна сума – точно 500 тисяч євро. Гроші та авто вилучили негайно.
Хорватські правоохоронці підкреслюють: це не випадкова знахідка. За їхніми словами, за українцем стежили тривалий час через підозру в контрабанді. Операцію координували аналітична група поліції Дубровницько-Неретванської області, митниця Дубровника та центральне управління МВС Хорватії.
Ордер на обшук отримали ще до початку огляду. Затриманого одразу відокремили. Через відсутність громадянства ЄС, сімейних чи бізнесових зв'язків з Хорватією, а також ризик втечі, Дубровницький окружний суд обрав запобіжний захід – тримання під вартою.
На допиті І.З. пояснив: гроші дав батько на купівлю нерухомості в Чорногорії. Але жодних документів про походження коштів не надав. Він безробітний – типова ситуація для багатьох молодих закарпатців, де робота часто залежить від сезонних заробітків чи транскордонного бізнесу.
Відмивання грошей – один з найпоширеніших злочинів на кордонах ЄС. За даними FATF, щороку в Європі відмивають суми, еквівалентні 1–2% ВВП Союзу, тобто сотні мільярдів євро. Війна в Україні посилила тиск: санкції, міграція, зруйнована економіка штовхають людей до ризикованих схем.
Україна активно впроваджує нові правила. У 2025–2026 роках прийняли закони для приєднання до SEPA – єдиної зони платежів у євро. Це посилює контроль за транзакціями відповідно до директив ЄС та рекомендацій FATF. Мета – закрити канали для обходу санкцій і тіньових потоків.
Директор проєкту UCIF Олег Чеславський зазначає: «Подібні випадки – лише вершина айсберга. Війна робить країну вразливою до схем, де кошти з тіньового сектору переміщуються через кордони. Відсутність документів про походження – класичний маркер відмивання. Співпраця з ЄС допомагає, але потрібні потужніші внутрішні інструменти».
Закарпаття традиційно – «гаряча» зона. Регіон межує з чотирма країнами ЄС, що робить його зручним для контрабанди тютюну, товарів і готівки. За оцінками Глобальної ініціативи проти транснаціональної злочинності, щорічні втрати бюджету від таких схем сягають мільярдів гривень.
Ця справа – нагадування про те, як війна змінює життя звичайних людей. Хтось шукає вихід у ризикованих поїздках, хтось – у сумнівних угодах. А кордони стають не лише лінією на карті, а й фільтром, який пропускає не всіх.
Поки триває слідство, І.З. залишається під вартою. Хорватська поліція продовжує розслідування, щоб з'ясувати справжнє походження коштів і можливі зв'язки з більшими мережами.
Підписуйтесь на Transcarpathian News, щоб не пропустити важливі новини Закарпаття: https://t.me/transcarpathiannevs
Автор: Аня Чегіль