Новини Закарпаття

Закарпатець підстрелив свого знайомого щоб той багато не базікав


Після вживання алкоголю навіть друзі можуть здаватися ворогами… У декого з закарпатців напідпитку амбіції зашкалюють, сміливість зростає і виникає бажання навести довкола себе власні порядки. Але про сумні наслідки в такі хвилини, як не прикро, думають далеко не всі.


Саме під час однієї з таких розбірок між товаришами мало не сталася трагедія. Лише дивом поранений мукачівець вижив. А от його нападник у підсумку опинився на лаві підсудних.

Чи то дикі кабани чоловікові ввижалися, що він вхопився за рушницю? Чи просто захотілося постріляти і знайомий став мішенню? Або все ж для того, аби взятися за зброю були серйозні підстави? Що ж стало причиною конфлікту? Саме це і з’ясовував «Карпатський об’єктив».

Напилися і посварилися

Стрілянина у Мукачеві сталася ще 2 квітня минулого року, утім вирок у справі суд виніс нещодавно.

А тоді, приблизно о 18 вечора, поліцейські отримали повідомлення від працівників Нацгвардії про те, що вони затримали закарпатця, який вистрелив у чоловіка. Правоохоронці негайно прибули на місце події і побачили закривавленого 42-річного Івана (імена з етичних міркувань у матеріалі замінено) та його 52-річного «хрещеного» з рушницею. Потерпілий на той момент вже втратив багато крові, тож гаяти часу не можна було. Нещасному надали першу медичну допомогу і негайно викликали медиків. На щастя, життя чоловікові вдалося врятувати.

У Єдиному державному реєстрі судових рішень зазначено, що в той день Іван завітав до Юрія в гості і разом з товаришем почав розпивати спиртні напої.

«Приблизно о 17 годині 45 хвилин між ними виник конфлікт, під час якого» Юрій «діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність на настання суспільно-небезпечних наслідків, дістав із сейфу власну нарізну зброю, з якої здійснив один постріл в ліву ногу потерпілого, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді наскрізного поранення лівої гомілки».

Рятуючи життя чоловіка згодом лікарям довелося ампутувати закарпатцеві ногу, тож тілесні ушкодження судово-медична експертиза кваліфікувала, як важкі тілесні, тобто такі, що є небезпечними для життя у момент їхнього заподіяння.


«Задовбав ти зі своїми руськими, вас треба стріляти»

Під час судового засідання Іван свою визнав повністю, але надавати показання відмовився. Чоловік тільки зазначив, що у вчиненому щиро розкаюється, просить вибачення в Юрія і обіцяє більше ніколи не вчиняти ніяких кримінальних правопорушень. Також він додав, що після стрілянини намагався допомогти знайомому, негайно викликав на допомогу представників Нацгвардії. Крім того, кривдник погодився відшкодувати потерпілому всю завдану шкоду.

А що розповів Іван?

«З Іваном ми давно приятелювали і ніколи раніше конфліктів між нами не було, – зазначив він. – 2 квітня десь о 16.15 ми з матір’ю разом вийшли з будинку та зустріли його. Привіталися. Іван запросив мене в гості і я погодився. Дорогою купив йому пляшку горілки. Зайшли до квартири. Випивали, розмовляли, обмінювалися новинами. Іван скаржився за свої стосунки з дівчиною. Я ж його слухав. При цьому балачки були не на високих тонах, а у формі звичайного діалогу. Ми довіряли один одному. Потім почали говорити про військові дії, розповідали один одному різні історії та обговорювали події. Приблизно о 17.00 год., випивши черговий келих горілки, Іван встав із-за столу та присів на диван, а я вийшов з кімнати. У квартирі в той час були тільки ми двоє. Коли він повернувся, став переді мною з автоматом і скомандував: «Стати струнко!» Потім додав: «Задовбав ти зі своїми руськими, вас треба стріляти!». Я навіть не зрозумів, що сталося, почув тільки постріл. Куля потрапила мені в ногу. Тоді Іван взявся руками за голову, а я втратив свідомість. До тями прийшов уже в реанімаційному відділенні лікарні. Лише смутно пам`ятаю, як інші люди згодом прийшли надавати першу медичну допомогу».

Також чоловік запевнив, що Іван стріляв у нього з відстані 2,5 метра, постріл був тільки один і що після цього сам кривдник дуже перелякався.

«Я знав, що в Івана є зброя, але мені не було відомо, де він її зберігає, – продовжив Юрій. – Коли він вийшов, я подумав що відправився до вбиральні. Його не було хвилин 3-4. До того конфліктної ситуації не назрівало, розмова була спокійною».

Свідчення надав і військовий Національної гвардії України за контрактом, який прибув на виклик.

«Було десь 17-17.30. Іван покликав нас через вікно і ми побігли, при цьому причини виклику не повідомив. Коли ми піднімалися по сходах, він відчинив двері і сказав, що «застрелив москаля». Відтак провів до кімнати, де лежав потерпілий. Чоловік стогнав. Зброя була в іншій кімнаті. Іван сказав, що застрелив його. По ньому було видно, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння, але загалом поводився спокійно, навіть тішився, що «застрелив москаля». Я побіг до відділу поліції і повідомив про подію. Двоє колег залишалися у квартирі. Коли ми повернулися з правоохоронцями, Іван поводився вже агресивно, а в квартирі ми побачили пляшки з алкогольними напоями».

Інший строковик додав, що Іван сам показав, де знаходяться ключі від сейфу і не перешкоджав, коли в нього вилучали зброю.

«Однак коли приїхали працівники поліції, почали надавати медичному допомогу Юрію, який лежав на колінах на ліжку, він почав поводитися дивно, навіть ображав їх. Про Юрія казав, що він «проросійський», але чому він в нього стріляв, не говорив», – зазначив чоловік.

У тому, в кого які погляди, суд розбиратися не став і визнав закарпатця винним в умисному нанесенні тяжких тілесних ушкоджень та засудив до 5 років позбавлення волі.

Марина АЛДОН
Перейти на сайт