«Я тебе знищу»: в Ужгороді ревнивець тероризує колишню кохану

Що робити, якщо вас переслідують? Якщо людина дошкуляє дзвінками, погрозами, ходить по п’ятах і відстежує кожний ваш крок? А ще тероризує ваших родичів та розповсюджує в мережі ваші інтимні фотографії? Очевидно, що треба звертатися до поліції. І що переслідувача мають затримати та притягнути до відповідальності. Але тільки в Україні цей, начебто, логічний сценарій не працює. Що б не зробив переслідувач, доки він не вб’є свою жертву, правоохоронні органи ним навряд чи зацікавляться.
Історія мешканки Ужгорода, про яку йтиметься у цій статті, — зайве тому підтвердження. Вже понад пів року жінку атакує її колишній хлопець, а її заяви до правоохоронних органів припадають пилом на полиці поліцейської дільниці. Аналогічна історія вже шість років (!) відбувається у житті відомої співачки Злати Огневич. Позбутися переслідувача співачці поки що не допомагає ані її зірковий статус, ані досвідчені юристи.

«ФАКТИ» з’ясовували, чому в Україні процвітає таке явище, як сталкінг (від англ. stalk — «переслідувати»), що робити жертвам і чи можна знайти управу на переслідувача.

«Всюди говоритиму про тебе гидоту»
— Ми познайомилися на роботі, — розповідає «ФАКТАМ» 36-річна Надія з Ужгорода (імена героїв цієї публікації змінені — Авт.). — Юрій працював охоронцем. З’явилися почуття, почалися стосунки. Рік усе було гаразд. Ми планували створити сім’ю, думали про дитину. Мені здавалося, що цього часу достатньо, щоб добре пізнати людину. Але Юрій почав проявляти себе згодом. На другому році наших стосунків раптом почав мене ревнувати. До своїх друзів, з якими сам мене й познайомив, до мого начальника, до усіх… Юрій став вимагати, щоб я звільнилася: мовляв, так йому буде спокійніше.

Я, звичайно, відмовилася, після чого він пригрозив, що добиватиметься мого звільнення. Сказав, що має відео нашого інтиму, яке він записав потай від мене, і «покаже його кому слід». «Ще я всюди говоритиму про тебе гидоту, — сказав. — І ти не зможеш знайти роботу». Ужгород — місто досить маленьке, тут легко пустити про людину чутки й цим зіпсувати їй життя. Юрій так тиснув, що в результаті я звільнилася. Нову роботу шукала все літо. Співбесіди проходили добре, роботодавці були зацікавлені, але потім раптом заявляли, що я їм не підходжу. Юрію подобалося, що я сиділа без роботи.

— Ви все ще були разом?

— Ніби так. Я вже не хотіла цих стосунків, але Юрій не збирався мене відпускати, а я не мала ані сил, ані часу на те, щоб з ним воювати. Боялася, що якщо остаточно розірву стосунки, то він дійсно розповсюдить інтимне відео і тоді роботи мені точно не знайти. Вже потім я зрозуміла, чому так довго ніхто мене не приймав. Виявилося, що після кожної співбесіди Юрій приходив до роботодавця і розповідав про мене жахливі речі.

Роботу вдалося знайти тільки після того, як я пройшла чергову співбесіду потай від Юрія. Коли він про це дізнався, знову почалися сцени ревнощів. Я добре працювала, начальство було задоволене. Аж раптом — звільнення без жодних пояснень. Поговоривши з колегами, я дізналася, що приходив Юрій і розповів моєму начальнику, що я аферистка, яка обкрадає підприємства.

Спроби розірвати стосунки, за словами Надії, призводили до скандалів і нових погроз. Дійшло до того, що жінці знадобилася допомога психолога.

— Я жила в постійному страху, — каже жінка. — Боялася, що Юрій оприлюднить відео з нашим інтимом, що це позначиться на моїй неповнолітній дитині… Юрій на той час уже контролював усі мої дії, моє пересування, переписки, стежив, хто лайкає мої фото та забороняв мені спілкуватися навіть з подругами.

Фахівець допоміг мені набратися сміливості й твердо сказати цій людині, що все скінчилося. Юрій добу мовчав. А потім мені почали телефонувати якісь люди з незнайомих номерів. Говорили, що Юрію погано, що він спливає кров’ю і я терміново мушу приїхати. Потім посипалися листи — від нього самого. Він писав, що «знищить мене»: «Я не дам тобі жити у цьому місті. Ти просто не зможеш існувати». Надіслав скриншот з того самого інтимного відео, яке він таки розмістив у «Фейсбуці» на своїй сторінці. «Вже є перегляди, — писав Юрій. — Люди просять твої контакти, хочуть запропонувати тобі роботу. Скільки коштують твої послуги?». Я одразу написала заяви в поліцію, надала пояснення.
— Прочитавши мою заяву, поліцейські… посміялися, — продовжує жінка. — А буквально через десять хвилин після їхнього від’їзду мені зателефонував Юрій: «Ти що робиш? Забери заяву». Підозрюю, що він так швидко дізнався про моє звернення до поліції, тому що раніше сам працював оперуповноваженим і в нього залишилися зв’язки в правоохоронних органах.

Тієї ночі ми з сином через його погрози не ночували вдома… Наступного дня я подала ще одну заяву в поліцію, на яку там знову не відреагували. Натомість Юрій відреагував одразу: «Я колишній поліцейський, і мені нічого не буде. А тебе я знищу. Він казав, що весь час за мною стежить, знає, де я і з ким, і не дасть мені кроку ступити без нього. І він справді стежив. Намотував кола біля будинку моєї подруги, у якої я ночувала.

Він писав мені в месенджери безліч повідомлень. То зізнавався мені в коханні, пропонував подарунки чи допомогу, то відверто переходив до образ та погроз.

9 грудня надвечір Юрій надіслав мені фотографію своєї передсмертної записки, де писав, що через мене він вчинить суїцид. Дістався до всіх моїх подруг і навіть до мого колишнього чоловіка, якому сказав, що «мати його дитини — наркоманка, якій нема чим годувати сина». Насилу я змогла знайти роботу на фірмі, на якій Юрій ще не побував. Зараз проходжу там стажування і не можу навіть приїхати туди своєю машиною, бо знаю, що так Юрій точно мене вистежить. Нове керівництво вже попередила, що мене переслідує неадекватна людина.
За порадою адвоката Надія фіксувала всі докази того, що її переслідують. Зберігала листи з погрозами, робила скріншоти надісланих аб’юзером фотографій.

— Щодо інтимного відео, то з «Фейсбуку» він його потім видалив, — розповідає Надія. — Але до мене доходять чутки, що воно гуляє містом, що Юрій розіслав його багатьом людям, і при нагоді хизується ним перед своїми знайомими. Крім того, він ще й сам подав заяву до поліції. Звинуватив мене у наклепі та в тому, що я нібито заборгувала йому гроші, але жодних документів він не має.

«Ми написали численні скарги і до прокуратури, і до ДБР»
У Надії ж доказів того, що вона постійно зазнає психологічного тиску та переслідувань, більш ніж достатньо. Але навіть для того, щоб за її заявами просто відкрили кримінальне провадження, довелося звертатися до суду зі скаргами на бездіяльність поліції.

— На сьогодні все, що нам вдалося, — це домогтися відкриття кримінального провадження за статтею «Порушення недоторканності приватного життя». Натомість у заявах Надії йшлося про наявність в діях Юрія складу кримінального правопорушення, передбаченого статями «Виготовлення і розповсюдження порнографічних предметів» і «Примушування до шлюбу», — повідомила «ФАКТАМ» адвокатка Надії Галина Гаєва. — Ми написали численні скарги до прокуратури, ДБР, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. У нашій країні багато говориться про те, що людина має право на повагу до своєї особистості, право на захист інформації про себе. Наприклад, Мінцифри у словнику з онлайн-безпеки дало визначення такому терміну, як порнопомста, — поширення або погроза поширення інтимних зображень особи з метою нанесення моральної шкоди або помсти. Але насправді потерпіла залишається наодинці зі своїми проблемами, оскільки домогтися захисту вкрай важко.

Буквально пів року тому «ФАКТИ» розповідали про схожий випадок у Харкові, де 22-річну Софію Шнайдерман переслідує її колишній хлопець. Коли дівчина розірвала стосунки, колишній коханий спочатку тиснув на жалість, погрожуючи накласти на себе руки, а потім перейшов до погроз. А згодом до конкретних дій: стеження за Софією та її близькими, розсилання порнографічних фотоколажів з її фото та організації вибухів у під’їзді Софії, а також біля будинку її бабусі. Переслідувач навіть відкопав померлу кішку Софії і надіслав дівчині фотографію останків тварини.

— Мені та моїм рідним тепер постійно приходять sms-ки від організацій, які видають швидкі кредити, — розповіла «ФАКТАМ» Софія. — Колишній оформляє на сайтах цих організацій заявки на отримання кредитів з нашими номерами телефонів. Одного разу бабусі прийшло 93 таких повідомленнй за ніч, і це мало не довело її до серцевого нападу. Як лікар-інтерн він має доступ до системи helsi. me та слідкує за моєю родиною й там. Побачив у системі, що мама відвідувала гастроентеролога, і з того часу розважається, регулярно записуючи її на прийоми до цього лікаря.

Ще одна його розвага — замовляти на мій номер телефону доставку всього, що можна: ліків, їжі, непотрібних речей. Він оформляє замовлення з доставкою із зазначенням оплати при отриманні. Кур’єри їдуть через все місто, привозять мені те, що я не замовляла, і, звичайно, не можу з ними розрахуватися. Нещодавно замовив на моє ім’я м’яса на 800 гривень і ліки в онлайн-аптеці більше, ніж на тисячу гривень. В онлайн-аптеці, до речі, повідомили мені IP-адресу, з якої було зроблено замовлення. Я звернулася до поліції, але там на це не відреагували…

Я постійно отримую такі повідомлення: «Чорні машини — твій вирок. Ходи й озирайся — тобі ніхто не допоможе». «Скоро тебе не стане, дуже скоро. Ти втечеш з життя несподівано». Моє життя і життя моєї сім’ї перетворилося на пекло. Загалом я подала до поліції 16 заяв. А на дільниці сміються. Мені вже там навіть говорили: мовляв, радуйся, що за тобою хтось бігає.


Софії, як і Оксані, вдалося лише домогтися відкриття кримінального провадження за фактом втручання у приватне життя. Але підозру її колишньому хлопцеві так і не висунули. На викладені в офіційному запиті «ФАКТІВ» питання в поліції Харківської області так і не відповіли, заявивши: «Інформація, що запитується, є конфіденційною».

— З того часу, на жаль, нічого не змінилося, терор продовжується, — повідомила «ФАКТАМ» днями Софія. — З анонімних облікових записів надходять повідомлення про те, що «для мене вже готують кислоту». У повідомленнях, які більше нагадують марення психічно нездорової людини, він пише, о котрій годині лягає спати мій батько, куди ходить моя мама… Він все знає. І не збирається зупинятися.

«Приходьте, коли вас уб’ють»
Про те, що стала жертвою сталкінгу, нещодавно публічно заявила співачка Злата Огневич. Знаменитість вже шість років переслідує нав’язливий шанувальник. Ходить за нею по п’ятах, погрожує, а одного разу навіть на неї напав. Ані популярність Злати, ані те, що про цей випадок повідомили усі центральні ЗМІ, вирішити питання не допомогло. Після того як співачка оприлюднила відео з переслідувачем, його затримали, але через добу відпустили, і терор триває.

— Я дуже хочу створити прецедент в українській практиці, коли людина, яка загрожує вбивством, опиниться за ґратами чи у психіатричній лікарні, — розповіла Злата Огневич в інтерв’ю «Світському життю з Катею Осадчою». — Тому що він нездоровий, і це очевидно. Це відео (відео в «Інстаграмі», де переслідувач загрожує співачці. — Авт.) стало останньою краплею. Він загрожує «завалити» мене та мого батька. Вечорами я не можу виходити надвір, мені страшно. Виходжу на сходовий майданчик — і мені здається, що він тут. Я не почуваюся захищеною.


«Приходьте, коли вас уб’ють», — саме так прямо чи опосередковано говорять у поліції жертвам сталкінгу — незалежно від їхнього статусу і матеріального становища. Саме таку фразу у 2012 році почула у відділку героїня публікації «ФАКТІВ» з Черкас Тетяна Толпигіна, яку довго переслідував ревнивий залицяльник.

Чоловік розвішував по місту її фотографії з прейскурантом на надання інтим-послуг і погрожував, що вивезе до лісу, де вб’є. Тетяна та її рідні десятки разів зверталися до поліції, але там навіть не відкривали кримінальну справу — доти, доки маніяк справді не вбив Тетяну. Він втілив загрозу в життя: вивіз її до лісу та застрелив з обрізу. Тільки після вбивства його нарешті затримали, а дільничний, який місяцями ігнорував звернення Тетяни, попри резонанс у ЗМІ, так і залишився безкарним.

Невже для того, щоб поліція зробила конкретні дії, всіх жертв сталкінгу має спіткати доля Тетяни? Як захистити себе жертві переслідувань?

— Поліція в нашій країні займається подібними справами вкрай неохоче, тому жертві необхідно контролювати хід розслідування, залучати адвокатів, які спеціалізуються на представництві потерпілих — розповів голова правління ГО «Український офіс захисту даних» Богдан Хаустов. — Якщо переслідувач розповсюджує інтимні фото і відео жертви, це обов’язково потрібно зафіксувати та подавати заяву до поліції з вимогою відкрити провадження за статтею 301 Кримінального кодексу України (виготовлення чи розповсюдження порнографії). Добиватися відкриття кримінального провадження та отримання статусу потерпілого. Маючи цей статус, постійно цікавитися ходом розслідування та подавати клопотання. Не чекайте, що слідчий зробить те, що, здавалося б, і так повинен. Добивайтеся цього самі. Пам’ятайте, що онлайн-заявки на сайті кіберполіції недостатньо. Там лише приймають звернення, а потрібна саме заява до райвідділу чи виклик 102. Жертва сталкера повинна збирати докази, наприклад, записувати телефонні розмови, робити скріншоти дописів та переписки — часто це єдина можливість довести, що вам загрожують.


— Жертві сталкера Софії Шнайдерман повідомлення з погрозами надходять з анонімних номерів та облікових записів, на що в поліції розводять руками, мовляв, немає доказів, що листи надсилав саме колишній хлопець. Але вони могли б дізнатися і місце перебування людини, і її ІР-адресу…

— Потерпілій слід подати клопотання про отримання інформації з обмеженим доступом. Воно подається на ім’я слідчого, який звертається до суду, отримує ухвалу. Це дозволить взяти необхідну інформацію у мобільного оператора, інтернет-провайдера, банку тощо. Клопотання має бути розглянуте протягом трьох днів, і воно або задовольняється, або ви отримуєте відмову. Відмова або бездіяльність підлягає оскарженню до слідчого судді.



Інформують Факти