Збір ягід суворо заборонено, або що унеможливить сезонні підробітки: вітряки, Смарагдова мережа чи земельна афера?

червня 18 / 2018
Збір ягід суворо заборонено, або що унеможливить сезонні підробітки: вітряки, Смарагдова мережа чи земельна афера?

Заготівлю яфин розпочато: люди масово їдуть на полонини, щоб поповнити родинні бюджети. Та чи знає хто, що сезон збору ягід 2018 року може стати останнім?

З точки зору нового закону, збір ягід є прямою загрозою збереження біорізноманіття

26 січня цього року у Міністерстві екології та природніх ресурсів України було представлено проект закону щодо збереження об’єктів Смарагдової мережі. Це було зроблено, оскільки в межах підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, Україна бере на себе зобов’язання реалізації цілої низки природоохоронних директив. Закон про збереження об’єктів Смарагдової мережі – лише перший крок по створенню найбільшої природоохоронної мережі світу. Боржава є одним з об’єктів цієї мережі, а це означає, що вже найближчим часом, коли Верховна Рада України затвердить відповідний закон, полонини набудуть статусу особливого заповідника.
Найбільше ця новина тішить противників проекту будівництва Воловецької вітроелектростанції. По-перше, активісти помилково вважають, що встановлювати ВЕС на території об’єктів Смарагдової мережі заборонено, а по-друге, чомусь впевнені, що вітряки загублять Карпати, не кажучи вже про тотальне знищення ягід.

- Я особисто категорично проти вітряків, - говорить Василь Лакатош, екс-депутат Воловецької райради, колишній директор соко-винного заводу. – Впевнений, що вони завдадуть великої шкоди природі Карпат.

Проте у Європі, де вітрову енергетику розвивають вже кілька десятиліть, вітряки вважають безпечними для довкілля, і щоб раз і назавжди закрити це питання, у 2011 році Європейська Комісія створила спеціальну директиву, яка регламентує сусідство об’єктів Смарагдової мережі та вітрових електростанцій – звісно, за умови збереження цілісності природоохоронної зони. Отже, новий закон України щодо об’єктів Смарагдової мережі не завадить будівництву вітроелектростанції, на що дуже сподіваються активісти, але натомість заборонить заготівлю трав, грибів та ягід на полонинах. Питаємо Василя Лакатоша, чи знає він про таку «побічну дію» нового закону.
- Не може такого бути! – впевнений Василь Лакатош. – Якась нісенітниця.
Проте в країнах Європи, де законодавство суворо охороняє об’єкти Смарагдової мережі, збір ягід заборонено, тому ще цей вид людської діяльності, з точки зору нового закону, є прямою загрозою збереження біорізноманіття. А якщо заглянемо у вітчизняне законодавство, то там чорним по білому написано: «На заповідних територіях забороняється: будь-який збір дикоростучих трав, лікарських рослин, квітів, ягід, горіхів, грибів, соку дерев та їх насіння, а також збір яєць та пуху будь-яких видів тваринного світу». У випадку, якщо Боржава набуде статусу природоохоронної зони особливо значення, дорога на полонини буде закрита не тільки верховинцям, а й туристам: «Знаходження громадянина без відповідного дозволу на території заповідної зони є адміністративним правопорушення, передбаченим статтею 91 Кримінального кодексу України. Штраф для громадян за порушення режиму територій та об’єктів складає 340 гривень».
То чи варто так сильно радіти тому, що Бордажа є об’єктом Смарагдової мережі? І чи прийнятно для верховинців, яких полонина годує вже багато століть, залишитися без сезонних підробітків на заготівлі ягід та навіть туристичного бізнесу?

«Яфини та кам’янка ростуть не на верхівках гір, де будуть вітряки, а на схилах»

Скільки десятків тон ягід збирають верховинці на полонинах кожного літа, ніхто точно не знає, тому що загальну статистику не ведуть. Менша частина врожаю реалізується на вітчизняному ринку, а більша йде на експорт до країн Європи, де дуже цінують екологічно чисті карпатські яфини та кам’янку, щоправда, остання менш популярна.

- Якщо люди припинять збирати ягоди, ті стануть кормом для пташок та тварин, - пояснює виконуючий обов’язки головного лісничого ДП «Воловецьке лісове господарство» Мирон Стецо. – Таким чином буде збережено кругообіг в природі.

- Скажіть власну фахову думку: як будівництво та робота вітрового парку вплинуть на врожай карпатських ягід? Відомо, що ланцюжок вітряків займатиме самі верхівки гір.

- Верхівки гір приймають на себе найбільший вітровий удар та зазнають найбільшого впливу морозів, відповідно, ягід там майже немає. Крім того, на верхівках гір виступають кам’янисті виступи, а сам ґрунт осідає нижче по схилу. І чим нижче по схилу, тим більша родючість ґрунту. Тому, власне, яфини зазвичай ростуть не на верхівках гір, а на схилах. Це перше, а друге те, що вітряки не захоплять усю полонину, лише невеличку її частину, тому, на мою думку, вітровий парк не є загрозою для ягід.

- Забудовник оголосив, що з метою перестороги негативного впливу на родючість земель під час будівництва станції верхній шар ґрунту буде знято та переміщено до спеціальних місць зберігання, а потім, по завершенню будівництва, ґрунт повернуть на ділянки. Чи дієвим є такий план?

- Це називається рекультивація земель, за її допомогою відновлюють пошкоджені під час будівництва ділянки. Метод дійсно дієвий: протягом наступного після проведення рекультивації року починає знову рости трав’яний покрив, кущі та підлісок, а ягоди відновлюються трохи пізніше – за два-три роки.

«Власники гір можуть або заборонити збирати ягоди, або зробити на цьому бізнес»

Тим часом пан Олександр із Свалявського району, який вже багато років скуповує у людей зібрані на полонинах ягоди, вважає, що заборона на забір яфин боляче вдарить по багатьох.

- Частина людей зі Свалявського, Воловецького та Міжгірського районів дійсно виживають за рахунок збору яфин, - переконує закупник. – Наприклад, кілька моїх сусідів за сезон заробляють від 40 до 50 тисяч гривен, а це чимало. На мою особисту думку, боятися треба не інвестора, який будує вітровий парк, а тих, хто тепер є власниками земельних ділянок на полонинах. Одна частина земельних угідь на полонині була передана у приватну власність ще кілька років тому, а друга, кажуть люди, буде передана ось-ось. Ото дійсно проблема.

Нові власники полонин можуть або заборонити людям вільно збирати ягоди, або, що більш вірогідно, зробити на цьому бізнес.
Взагалі розцінки на яфини диктує ситуація в цілому по країні: якщо, наприклад, на Вінниччині ягоду вибили морози, а в нас ні, то карпатська ягода відразу дорожчає. Минулого року я приймав яфину по 70 гривень за кілограм, а позаминулого, коли був неврожай, по 40-50 гривень. Власники гірських угідь можуть поставити умови: мовляв, якщо приходиш на мої землі збирати яфини, то віддавай ягоду мені по ціні 10 гривен за кілограм. І люди погодяться, бо копійка, хоч і мала, ніколи не зайва.

Але чи правда те, що полонини передано у власність приватним особам? Чи можливе таке взагалі?

- На превеликий жаль, такий факт дійсно має місце, - підтверджує інформацію Олександр Пересоляк, адвокат з Ужгорода, член Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України. – На сьогодні встановлено, що внаслідок злочинних земельних оборудок щонайменше 500 земельних ділянок (за попередніми даними, загальною площею від 200 до 300 гектарів. – Авт.) на території Свалявського, Воловецького та Міжгірського районів було передано у приватну власність. Тобто, верховинці більше не господарі на своїх споконвічних землях.

Хто став власником сотень гектарів полонин та навіть кількох верхівок гір, а також які можновладці стоять за цією аферою, читайте у наступній публікації.

Збір ягід суворо заборонено, або що унеможливить сезонні підробітки: вітряки, Смарагдова мережа чи земельна афера?

Яніна Яношек, журналіст
Категорія : Важливе


Loading...
загрузка...