Закарпаття поступово, всього за кілька років, трансформувалося з віддаленого прикордонного регіону на повноцінний економічний хаб України. Масовий переїзд бізнесу, стрімке зростання податкових надходжень, технологічний розвиток та рекордні темпи інфраструктурних змін свідчать: найзахідніший регіон країни впевнено закріплює свою нову роль у національній економіці.
Масовий релокейт бізнесу
Після ескалації російсько-української війни у лютому 2022 року тисячі компаній були змушені залишити східні та південні регіони України в пошуках безпечніших умов для роботи.
Завдяки державній програмі релокації понад 800 компаній уже частково або повністю перенесли своє виробництво до західних областей. Понад 400 із них обрали саме Закарпаття. Таким чином, близько 40% усіх релокованих підприємств нині працюють у цьому регіоні.
Для порівняння: станом на середину 2022 року серед регіонів-лідерів за кількістю переміщених підприємств були Львівська область (24,6%), Закарпаття (16,1%) та Чернівецька область (11,4%). Уже до 2024 року Закарпаття стало головним напрямком для бізнесу, що переїжджав.
Нове населення — нова економіка
Разом із бізнесом на захід України переїхали сотні тисяч громадян. За результатами внутрішніх опитувань, близько 3,6 млн українців змінили місце проживання, обравши більш безпечні регіони. Значна частина з них оселилася на Закарпатті.
Близько 30% переселенців заявили про наміри залишитися в регіоні надовго. Загалом населення області з початку повномасштабної війни зросло майже на третину. Це створює серйозне навантаження на інфраструктуру, але водночас формує нову трудову та споживчу базу для економічного розвитку.
Географія, безпека та інфраструктура
Важливу роль у трансформації Закарпаття відіграє його географічне розташування. Область безпосередньо межує з країнами Європейського Союзу — Угорщиною, Словаччиною, Польщею та Румунією, що робить її зручною для логістики та експорту на західні ринки.
Крім того, регіон уникнув прямих бойових дій, а в перші півтора року війни вважався одним із найбезпечніших в Україні, що стало вирішальним фактором для переїзду підприємств.
Паралельно активно розвивається інфраструктура та енергетика. В області створюються індустріальні парки, спрощуються та пришвидшуються процедури підключення до електромереж, зростають потужності енергопостачання.
Окрему увагу приділяють відновлюваній енергетиці — сонячній та вітровій. Модернізуються газо- та теплогенеруючі потужності. У результаті споживання електроенергії в області зросло на третину, а Закарпаття поступово стає не лише споживачем, а й виробником енергії.
Робочі місця та зарплати
Ще одним фактором привабливості регіону є відносна наявність робочої сили та нижчий рівень оплати праці. У 2022 році середня зарплата на Закарпатті становила 12 115 грн, тоді як середній показник по Україні — 14 577 грн.
Хоча це є викликом для місцевих жителів, для бізнесу такі умови означають конкурентні витрати. Водночас між західними регіонами розгорнулася активна конкуренція за підприємства. Як зазначають аналітики, воєнні обставини стали для заходу України своєрідним шансом для індустріалізації.
Податковий ефект: зростання у шість разів
Економічний ефект від релокації підприємств уже відчутний. У регіоні створено понад 30 тисяч нових робочих місць. Кількість працівників на релокованих підприємствах зросла з 2 200 до 11 700 осіб.
Податкові надходження зросли у шість разів порівняно з 2021 роком, навіть з урахуванням інфляції та девальвації гривні. Доходи місцевих бюджетів подвоїлися.
Лише релоковані компанії сплатили до місцевих бюджетів:
92 млн грн у 2022 році
202 млн грн у 2023 році
503 млн грн у 2024 році
близько 756 млн грн очікується у 2025 році
Внески до фондів соціального страхування також зросли: з майже 100 млн грн у 2023 році до прогнозованих 716 млн грн у 2025-му.
ІТ та промисловість — разом
Серед ключових галузей, представлених у Закарпатті, — переробна промисловість, машинобудування, будівництво, транспорт та інформаційні технології. За оцінками, майже третина нових компаній працює у сфері ІТ.
До Ужгорода, Мукачевого та інших міст переїхали офіси технологічних і сервісних компаній, сформувавши активне стартап-середовище та нові центри розробки. Це сприяє притоку молодих спеціалістів, розвитку локального бізнесу та зростанню податкової бази.
Водночас промислові підприємства стимулюють розвиток логістики, телекомунікацій та суміжних сервісів. Освітні заклади області адаптують програми навчання, готуючи інженерів, ІТ-фахівців і техніків для нових потреб ринку.
Менше дотацій — більше самостійності
Економічне зростання вже зменшило залежність регіону від державних дотацій. Якщо у 2021 році центральні субвенції становили близько 60% бюджету області, то у 2024 році цей показник скоротився до 25%.
Таким чином, Закарпаття дедалі впевненіше стає регіоном, який здатен забезпечувати власний розвиток та відігравати ключову роль у відновленні економіки України.