Ужгород, 12 грудня 2025 року
На Закарпатті в соцмережах активно обговорюють радикальну альтернативу будівництву вітроелектростанцій — зведення атомної електростанції. Прихильники ідеї вважають, що АЕС збереже унікальну природу Карпат. Проте експерти попереджають: атомна енергетика в сейсмічно активному гірському регіоні несе значно більші ризики, ніж вітряки.
Походження ідеї та її аргументи
Пропозиція з’явилася в соціальних мережах на тлі протестів проти вітроелектростанцій на полонинах Свидовця та Боржави. Активісти вказують на приклад Польщі, де Єврокомісія схвалила будівництво першої АЕС потужністю до 3750 МВт із запуском у другій половині 2030-х.
«Краще одна АЕС, яка займає мало місця і дає стабільну енергія, ніж сотні вітряків, що руйнують Карпати», — пишуть прихильники ідеї.
Вони аргументують меншою площею забудови та незалежністю від погодних умов.
Чому атомна енергетика небезпечніша: ключові ризики
Експерти з енергетики та сейсмології вважають ідею розміщення АЕС у Карпатах вкрай ризикованою. Закарпаття лежить у зоні Вранча — одного з найактивніших сейсмічних осередків Європи. Землетруси магнітудою до 7–8 балів тут не рідкість.
«Будівництво АЕС у сейсмічно активній зоні вимагає надвисоких стандартів безпеки, які значно дорожчі та складніші. Навіть сучасні реактори не дають 100% гарантії при сильних землетрусах», — зазначає доктор геологічних наук, фахівець із сейсмології Карпатського регіону Іван Коваль (ім’я змінено з етичних міркувань).
Історія знає приклади: аварія на Фукусімі 2011 року сталася саме через поєднання землетрусу та цунамі, що призвело до викиду радіації та забруднення великої території.
Порівняння ризиків: АЕС проти вітряків
Вітроелектростанції: основний ризик — вплив на ландшафт, шум, загроза птахам і кажанам. Ці проблеми можна мінімізувати правильним плануванням і сучасними технологіями. Аварії на ВЕС не несуть глобальної екологічної катастрофи.
Атомні станції: потенціал катастрофи з радіоактивним забрудненням на десятки років. У разі аварії постраждати можуть не лише Закарпаття, а й сусідні країни — Угорщина, Словаччина, Румунія, Польща. Ліквідація наслідків вимірюється мільярдами доларів і десятиліттями.
Крім того, Україна досі не вирішила проблему зберігання відпрацьованого ядерного палива, а будівництво нового сховища чи вивезення за кордон ускладнює проєкт.
Екологічний та економічний аспект
Вітряки, попри візуальний вплив, залишаються відновлюваним джерелом із нульовими викидами під час роботи. Атомна енергетика вважається низьковуглецевою, але процес видобутку урану, збагачення та поводження з відходами має значний екологічний слід.
Економічно АЕС вимагає інвестицій у десятки мільярдів доларів і термінів будівництва 10–15 років, тоді як вітропарки будуються швидше і дешевше.
Експерти наголошують: у гірських умовах вітроенергетика хоч і потребує обережного підходу, але залишається значно безпечнішою альтернативою.
Ситуація продовжує обговорюватися в громаді. Місцева влада та профільні міністерства поки не коментували ідею АЕС у Карпатах. Ми стежитимемо за розвитком подій.