The New York Times: про проблеми закарпатських угорців - "Ми залишилися вдома; вони прийшли до нас, а не ми до них " - Ільдика Орос

жовтня 07 / 2018
The New York Times:  про проблеми закарпатських угорців - "Ми залишилися вдома;  вони прийшли до нас, а не ми до них " - Ільдика Орос



The New York Times - опублікувало статтю про сьогоднішні проблеми закарпатських угорців.

У стані війни з Росією на Сході, Україна має також занепокоєння на Заході.

Коли в минулому місяці Угорська державна опера відвідала містечко, яке є майже на кордоні західної України, щоб виконати патріотичну оперу, 3000 глядачів піднялися на ноги під час гри українського, а потім угорського державних гімнів.
Однак, призвело це до вражаючого прояву неоднозначної відданості.
Глядачі, які зібралися в українському містечку Берегове в амфітеатрі відкритого типу, під час українського гімну стояли німими, а потім гучно заспівали під час гімну Угорщини, чужої країни.
Таке видовище пояснює чому транскордонні зв'язки мови та культури народів, до прикладу такі, як і вздовж кордону України з Росією на сході, так і на її західному кордоні з Європейським Союзом, роблять Україну настільки складною, щоб людям триматися разом в єдиній об’єднаній державі. Це є також ключем штучного використання націоналістичних імпульсів угорського лідера, Віктора Орбана, щоб все більш закріпити своє самодержавне правління.
Пан Орбан ухиляються від загрози, щодо справедливості, яку він називає історичними помилками: мільйони угорців яких залишилися за межами своєї країни. Але страх полягає в тому, що, позиціонуючи себе як лідера популістського удару по більшій частині Європи з його бурхливими нападами на імміграцію та Європейський Союз, пан Орбан тепер ризикує знову відкрити в Європі найбільш небезпечну коробку Пандори: незадоволення етнічних груп, які потрапили за межі своєї батьківщини.
Місто Берегове, як і глядачі на опері, являються переважно саме етнічними угорцями, які в основному говорять на угорській, а не на українській мові, а багато з них і взагалі не розмовляють нею і встановлюють свої годинники за часом, який є в Угорщині, а не в Україні, що відрізняється на годину вперед.
"У своїх головах ці люди живуть в Угорщині", - сказав Василь Вовкунович, колишній вчитель та продавець меблів, який у листопаді провів групу українських націоналістів, що збили угорський прапор, який знаходився на міській раді. Група залишила нетронутими інші три прапори, а саме прапори: України, Європейського Союзу та міста.
Мало хто з націй у світі мали зруйновані свої кордони, а земельні ділянки перерозподілялися так часто, як в Центральній та Східній Європі, а особливо колишні складові частини Австро-Угорської імперії, що розпалися після Першої світової війни, ось так, як Берегове, яке було у п'ятьох різних країнах протягом минулого століття.
Відповідно до Тріанонського договору підписаного у 1920 р. Угорщина, яка була з програшної сторони в обох світових війнах, постраждала від цього, і вважає велику історичну несправедливість втратити дві третини своїх земель.
З часів розділення країни це є постійною темою в угорській політиці, але за останні роки під керівництвом пана Орбана це питання набуло нової сили.
Його безпосереднє політичне розрахування просте: його уряд дав 1-му мільйону угорців, які живуть за межами Угорщини паспорти та право голосу, створюючи великий блок виборців, які найчастіше підтримують сильний націоналізм, який захищає пан Орбан та його партія Фідес. Сама Угорщина має лише 9,7 млн. населення.
Берегівським етнічним угорським мером є Золтан Бабяк, який заявив, що не отримував паспорта з Будапешта, але його дружина має такий паспорт; він сказав, що ніхто не агітує своє місто за те, щоб повернулося у володіння Угорщини. Він також наполягав, що приєднався до співу угорського гімну просто з люб'язності до оперної трупи та угорського консула, який там був присутнім.
Але я запитав його, чи вважає він себе українським патріотом, він вагався, а потім сказав: "Я патріот цього міста".
Побоюючись, що Угорщина порушує стабільність західної прикордонної зони України, прокурори на Закарпатті, - регіон, що межує з Угорщиною, нещодавно оголосили про початок кримінального розслідування з приводу державної зради щодо видачі угорських паспортів громадянам України. У четвер Міністерство закордонних справ у Києві, столиці України, наказало вислати консула Угорщини в Берегові.
Вислання було за відеоролик, в якому показали групу жителів м. Берегове, що співають угорський гімн, і заявляють про вірність Угорщині на церемонії вручення паспортів в угорському консульстві України. Угорський дипломат попереджав одержувачів паспортів про те, щоб вони не розповідали українській владі про своє нове громадянство. Українське законодавство забороняє подвійне громадянство.
Уряд пана Орбана наполягає на тому, що він визнає нинішні кордони Угорщини і не має наміру намагатися захопити втрачені землі та перебудовувати "Велику Угорщину", що включає теперішні території Румунії, Сербії, Словаччини та України.
Але в той же час продовжує марнувати кошти на паспорти для угорців, що живуть за межами Угорщини. Його уряд, хоча жорстоко виступав проти мультикультуризму вдома, голосно скаржився на будь-які спроби таких країн, як Україна, змусити свої угорські меншини вивчати мову та дотримуватися звичаїв країни-господаря.
Найбільше населення угорської діаспори, більше половини з загальної кількості близько 2,4 мільйонів людей, проживає в Румунії. Але відносно невелике населення близько 150 тис. угорсько-мовного населення на Західній Україні стало набагато більшим джерелом тертя, не в останню чергу тому, що пан Орбан продовжує бої зі своїм слабким східним сусідом (Україною).
Його влада викликала обурення в Києві, столиці України, у липні, коли вона оголосила про призначення комісара у справах розвитку Закарпаття. На перший погляд, це оголошення викликало лише чергову перестановку бюрократичних посад Угорщини, але для однієї деталі: Закарпаття не в Угорщині, а в Україні, тому не місце для призначення Будапешту чиновників.
"Це невелика, але важлива деталь", - сказав Дмитро Тужанський, політолог та експерт з питань відносин Угорщини з Україною в Ужгороді, столиці Закарпатської області України. "Це була помилка, фрейдистська помилка. Це показало, що вони дійсно думають ".
Угорщина, додав пан Тужанський, не має наміру надсилати «маленьких зелених чоловічків» до Закарпаття, щоб розпалити сецесію (вихід частини з цілості), як це зробили Росія в Криму та Східній Україні. Але наполегливий та часто колючий угорський націоналізм під керівництвом пана Орбана залишив Україну почувати себе обложеною не тільки на сході з Росією, а й на заході з Угорщиною, членом якого має бути найбільший заступник - Європейський Союз.
Після нагрівання дипломатичних відносин уряд пана Орбана погодився змінити назву свого нового міністерського комісара, щоб уникнути будь-якої думки, що вона претендує на територію України.
Ситуацію розхитали й рядові націоналісти з обох сторін, включаючи угорську крайню праву групу Jobbick, яка закликала до анексії Закарпаття, і це створило туман невизначеності, в якій гарячі голови - а також Росія - можуть легко призвести до незручностей.
У лютому в Ужгороді головна угорська політична партія регіону, відома під назвою "КМКС", двічі потрапляла під атаку підпалу. Друга атака була набагато серйознішою, аніж перша, був спалений інтер'єр будівлі нащо швидко Будапешт засудив, а також Москва - як провокація українських екстремістів. Однак українська влада наполягає на тому, що цей напад - це робота польської крайньої правої групи, яка працює в Росії. Польща заарештувала двох людей, звинувачених у причетності до нападів.
Приблизно в той же час Україна оголосила, що вона знову відкриє довготривалу військову базу в Берегове. Будапешт швидко засудив цей крок як "огидний", оскільки, за словами Угорщини – « Україна розглядає угорців у місті як загрозу».
Деякі вважають, що, крім внутрішньополітичних розрахунків, пан Орбан хоче довести, що надійним партнером є Кремль, тим самим спотворивши Україну. Це така точка зору лібералів у Будапешті, які бачать пана Орбана як загрозу не тільки демократії своєї країни, але й європейської безпеки загалом через його прагнення до тісних зв'язків з Росією.
"Побиття (прочухан) Україні - це найкраща річ, яку ви можете зробити, якщо ви хочете виграти очки з Володимиром Путіним", - сказав Петро Креко, директор Інституту політичних капіталів, дослідницької групи в Будапешті, який часто критикує пана Орбана.
Незважаючи на те, що він є членом європейського блоку, який поставив Україну у бік Заходу в основі своєї спільної зовнішньої політики, п. Орбан неодноразово штовхав в інший бік, нахиляючись до Росії, чий авторитарний лідер Путін, який ніби являється рідним духом.
Коли в кінці минулого року Київ оголосив новий закон про мову, який був розроблений з метою сприяння використанню української мови та зменшенню впливу Росії, Угорщина відреагувала на те, що поставила за мету блокувати прагнення України розвивати тісніші зв'язки з Європейським Союзом та НАТО, підірвати цілі двох організацій, до яких сама Угорщина належить.
У рамках своєї співпраці з угорською діаспорою Будапешт створив безліч благодійних організацій та фондів для фінансової та іншої підтримки. Найбільш помітна з них, Фонд Еган Еде, надав тисячам етнічних угорцям, які живуть на Західній Україні, грошові гранти для підтримки бізнесу.
У відповідь агентство внутрішньої безпеки України, відоме як СБУ, нещодавно порушило кримінальну справу проти фундації сприяння сепаратизму.
Пан Бабяк, міський голова м. Берегове, сказав, що справжня проблема полягає не в тому, що Угорщина пропонує настільки велику фінансову та іншу допомоги, а в тому, що Україна пропонує так мало. Коли місто хотіло звести пам’ятник шанованому українському письменнику Тарасу Шевченкові, багато років пробували залучити гроші в Україні; врешті отримали бронзову данину після того, як Угорщина погодилася покрити половину вартості.
Найбільшим бенефіціаром угорських грошей у Берегове є Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці II, який займає найбільшу будівлю міста, великий колишній будинок суду, побудований під час Австро-Угорської імперії. Ректор інституту, Ільдика Орос, не має нічого, окрім похвали пану Орбану, який відвідав інститут у 2013 році, а також оголосив підтримку не тільки фінансову, але й своєї партії Fidesz. "Це підтримує нас, тому ми підтримуємо це", - сказала вона.
Вона особливо вдячна Fidesz за допомогу в протистоянні обмежень використання інших мов, ніж українська. За її словами, українці, які живуть в Україні, не схожі на іноземних іммігрантів, яких Орбан постійно обгороджує в Угорщині, але більше схожі на корінних американців, які раптом виявили, що їхня батьківщина перейшла незнайомим людям.
"Ми залишилися вдома; вони прийшли до нас, а не ми до них ", - сказала вона, зазначивши, що її бабуся народилася в Чехословаччині, її мати в Угорщині та сама вона в Радянському Союзі. "Ніхто з нас нікуди не переїхав".
Категорія : Важливе
Павло
7 жовтня 2018 12:15

Не Угорщині потрібне Закрпаття, а Україні не дуже потрібні її землі, якщо дивитись на відношення держави до людей.

Це стосується усієї України з огляду на життя простих людей, без політики!


Пішта
7 жовтня 2018 14:48

Шо то за такий дебільний перевод што нич не розуміву. Гуглом переводили? Нич Орбан й венгри не зроблять, лиш попсихуют. Украінська армія уже не в 2014, а венгерська ни дня не воювала. Як пуйдут венгри туй чи наші венгри захотят рефирендум, то ЗСУ двичі пройдеся по венгрії то нич там не лишится, а й другу землю озьме.


юююаааа
7 жовтня 2018 15:21

йо йо й пишта губу розкатав, - Угорщина член НАТО, про йсе не забувай. 


Читатель
7 жовтня 2018 17:09

«Що правда, то не гріх» - кажуть русини: «…вони прийщли до нас, а не ми до них».

В. Котигорошко:

          «…радянські дослідники (…) після возз’єднання Закарпаття з Україною «ввели» його до складу Київської Русі» [Котигорошко В. Г. Верхнє Потисся в давнину. Ужгород: «Карпати», 2008. – 432 с.; цит. на с. 337].

   

 «СРСР фактично анексував Закарпатську Україну і заднім числом оформив це державно-правовим актом, радянсько-чехословацькою угодою 29 червня 1945 року, що також належним чином не було ратифіковано. В січні 1946 р. Закарпатська Україна без волі її народу була перетворена в область Української РСР» [В кн.: Нариси історії Закарпаття. Том II. Редакційна колегія: проф. І. Гранчак (відповідальний редактор і керівник авторського колективу), проф. Е. Балагурі, І. Грицак, проф. В. Ілько, проф. І. Поп. Ужгород: «Закарпаття», 1995. – 700 с.; цит. на стор.7].


Пішта
7 жовтня 2018 20:06

Ти й се забув то не чудно, бо держави члени НАТО не можуть нападати на инших як нема дозволу вшитких членув. А як член ЄС мадярщина не може претендувати на инші землі.


Пiштови
7 жовтня 2018 21:52

Ви Пiшто, стороник геноциду, який хочете прикрити патрiотичними мотивами. Угорщина не претендує на iншi землi, де ви такого начиталися, а захищає своїх громадян якi по рiзним причинам залишилися на територiї чужої держави пiд видом нацiональних меншин, яких стали притiсняти на державному рiвнi глупими законами. Точно так як колись євреїв спасали за роки другої свiтової вiйни видаючи їм паспорта других країн. Точно так як США захищає своїх громадян по цiлому свiту iз збройов в руках i це все зрозумiло.


Йовжій
8 жовтня 2018 17:04

Не треба говорити хто відки прийшов і кого взяв. Треба просто класти мех бригаду в Берегові тай усьо.


Залишити Коментар