Робоча група науковців провела польові дослідження впливу проекту Воловецької ВЕС на довкілля. Які висновки зроблено?

жовтня 02 / 2018
Робоча група науковців провела польові дослідження впливу проекту Воловецької ВЕС на довкілля. Які висновки зроблено?

Нещодавно компанія «Атлас Воловець Енерджи» оголосила про намір проводити планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля. Згідно вимог закону, було створено робочу групу науковців, які досліджують усі аспекти можливого впливу будівництва та роботи вітрового парку на тваринний, рослинний світ, природні ресурси і т.д. До складу наукової групи ввійшли фахівці Ужгородського національного університету та співробітники провідних наукових центрів України.
Днями група науковців дослідила ділянки під вітряки на територіях Свалявського та Воловецького районів. Напередодні компанія «Атлас Воловець Енерджи» звернулася до районних держадміністрацій та органів місцевого самоврядування з листом-запрошенням долучитися до наукових експедицій як представників влади, так і громадськості – для забезпечення прозорості досліджень. Тож у роботі наукової групи взяли участь місцеві представники та активісти.
Попередні висновки вже зроблено: про це розповів керівник наукової групи професор Степан Поп. Степан Степанович працює в Ужгородському університету вже 52 роки. Багато разів був членом урядових комісій з експертизи та оцінки різноманітних проектів. Американський біографічний інститут включив Степана Попа у довідник виданих діячів науки XX століття. Тобто науковий авторитет та найвищий рівень компетенції керівника досліджень поза всякими сумнівами.

Робоча група науковців провела польові дослідження впливу проекту Воловецької ВЕС на довкілля. Які висновки зроблено?


«Лохинник хворіє, дерева повалено – потрібні дорога і рекультивація земель»


- Створюючи команду науковців для оцінки впливу на довкілля проекту Воловецької ВЕС, я наголошував на тому, що теорія – це одне, а практика – зовсім інше. Тому польові дослідження необхідно провести вкрай серйозно, - говорить професор Степан Поп, науковий керівник проекту з оцінки впливу на довкілля. – Наша команда у складі фахівців-біологів, ботаніків, зоологів, гідрологів та геологів детально оглянула усі ділянки на територіях Свалявського та Воловецького районів. Враження є як позитивні, так і негативні.


- Почнімо з поганих новин, тобто негативних вражень.

- Раніше на полонинах випасалося багато рогатої худоби, а зараз її майже немає. За весь час ми побачили лише кілька коників та одну отару овець. Це свідчить про те, що полонини не використовуються раціонально. Взагалі ж вони у занедбаному стані. На території кількох ділянок хворіє лохинник, його підстилка дуже бідна. Якщо забудовник проведе рекультивацію земель, як заплановано, це піде хворому лохиннику лише на користь.

Що стосується лісу та кущів зокрема, багато з них хворіють, дуже захаращено. Вітровали виламали багато дерев, ту деревину потрібно забирати, а дороги немає. Це взагалі дуже прикра ситуація – відсутність під’їзної дороги.

Якщо інвестор побудує дорогу на полонини, то йому треба буде, напевно, пам’ятник поставити. Бо дорога має бути не простою, а такою, по якій піде важка техніка з дуже цінним обладнанням для ВЕС. Взагалі будівництво дороги – дуже дорога частина проекту.

«Дехто хвилювався, що ВЕС погано вплине на водні ресурси. Нічого подібного»

- Чи знайшли ви рослини та тварини, що занесені до Червоної книги України?

- Вирушаючи на польові дослідження, я очікував побачити чимало таких рослин, - відповідає Степан Степанович. - Але на місці виявилося, що на полонинах практично немає рослинності. А який бідний тваринний світ! Червонокнижні рослини та тварини на вивчених нами ділянках фактично відсутні. Одну повзучу рослинку, яку занесено до Червоної книги України, ми знайшли на гірській дорозі.

- А як щодо шляхів міграцій тварин?

- ВЕС ніяк не вплине на тварин. Вони зможуть вільно ходити навіть під самими вітряками. Ні одна стрижка, ні один міграційний шлях тварин перекритий чи зачеплений не буде.

Робоча група науковців провела польові дослідження впливу проекту Воловецької ВЕС на довкілля. Які висновки зроблено?


- Що можете сказати про міграції птахів та вплив на них вітряків?

- Над цим питанням вже більше року працює окрема група, що складається з фахівців різних наукових закладів України. Це кропітке та довготривале дослідження, науковці приїздять на полонину під час міграцій птахів і ведуть спостереження. Зі свого боку можу сказати, що в місці розташування ВЕС ми не побачили скупчення птахів.

- Які ж позитивні враження після досліджень?

- Дехто хвилювався, що проект негативно впливе на водні ресурси полонини. Кричали, мовляв, інвестор забере останні краплі з гірських потічків і буде будувати на цій воді. Нічого подібного. Насправді взяти воду з потічків неможливо, бо її там майже немає. Тож воду будуть возити аж із Воловця, оплачуючи цю послугу місцевому водоканалу.

Ще казали-писали, ніби вітряки стануть загрозою сходження снігових лавин. Це геть не так.

Що стосується полонинного господарства, воно не постраждає взагалі. Площа ділянок, які займуть вітряки, менша за одну соту відсотка від загальної площі Боржави. Для гігантських розмірів полонини Боржава - понад 4 тисячі гектарів - не відчутно взагалі. До того ж ділянки будуть рекультивовані, території облагороджені, для туристів поставлять оглядовий майданчик – усе, як у цивілізованому світі.

Хочу відмітити, що спеціалісти, які визначали ділянки під вітряки, гарно попрацювали: вітер буквально збивав нас з ніг - вітрові поля дуже сильні. Тобто майбутня вітрова ферма на полонинах працюватиме без зупину, ніколи не даватиме нуль енергії, як це часто буває з сонячними електростанціями.

«Без залучення іноземних інвестицій закарпатці ніколи не почнуть жити краще»

- Активісти спротиву вітрякам заявили, що проводити дослідження для проекту Воловецької ВЕС погодяться лише ті фахівці, які готові ризикнути власною науковою репутацією. Як прокоментуєте цю заяву?

- Сама акція проти боржавських вітряків штучно об’єднана, скерована і проплачена, а «сенсаційні» заяви її активістів не варто сприймати серйозно, - пояснює професор Степан Поп. - Горяни мають розуміти: ці активісти, отримуючи за свою «роботу» великі гроші й використовуючи красиве гасло «Бережімо природу!», руйнують можливість будь-якої господарської діяльність в регіоні з тим, щоб не дозволити Україні розвиватися в цілому.

Зверніть увагу: одні й ті самі люди виступають з різкою критикою фактично будь-якого проекту. Але ж без використання свого єдиного багатства - природнього потенціалу - та залучення іноземних інвестицій закарпатці ніколи не почнуть жити краще.

- Одним зі своїх козирів активісти вважають те, що Боржава ніби то є об’єктом Смарагдової мережі. Тому, мовляв, ні про яке будівництво не може бути й мови.

- Тут як раз не може бути мови ні про яку Смарагдову мережу! По-перше, ця європейська ініціатива ще не виведена в площину українського законодавства. Існує лише законопроект, і той у стані розробки. По-друге, визначати об’єкти Смарагдової мережі мають науковці, які вивчають ці об’єкти, а не люди, що сидять десь в Києві, чи в Європі, і в очі не бачили наших полонин. По-третє, місцеві громади мають дати свою згоду на надання Боржаві статусу заповідника, бо це означає, що горяни більше не зможуть вести на полонинах таку діяльність, як збір ягід.

Інша справа, що сама Боржава дуже велика за територією, і ділянки, цінні з точки зору флори та фауни, дійсно можуть існувати. Але ж знову: жодна європейська чи міжнародна директива щодо охорони природи, до якої долучилася Україна в рамках євроінтеграції, не забороняє поселенням та регіонам розвиватися економічно. Як роблять інші держави, де є природоохоронні зони? Вони не відмовляються від вигідних проектів, а знаходять компроміс інтересів: щоб не постраждала ні природа, ні якість життя людей.

- До якого компромісу дійшли у випадку проекту вітрового парку на полонині?

- Інвестор прислухався до побажань людей: декілька вітряків спустили на кілька сотень метрів вниз, і зробили це дуже грамотно – згідно самого ландшафту. Таким чином, дорога для піших прогулянок туристів залишиться недоторканою, та й вододільний хребет не зачеплять. Для самого проекту це значно дорожче по вартості, але ж думка споконвічних власників полонин - горян – дуже важлива.
Яніна Яношек, журналіст
Категорія : Важливе
Воловец
3 жовтня 2018 15:33

Професор Поп С.С. фізик за спеціалізацією, який очолює географічний факультет, відомий прихильник будівництва ВЕС на Боржаві, корупціонер для якого байдуже, що буде в межах Боржавської полонини - і для кого цей цирк? Таке враження, що вони по пустелі ходили, що небачили червонокнижних видів, чи їм бабло очі застелило. 

Цікаво чи були на інші науковці, Пересоляк В.Ю. і Пересоляк з демальянсу - відомий в Ужгороді ЛГБТ-активіст.

Навіть нехочу писати про придворного журналіста - Яніну Яношек, журналістку по виклику.

Скажіть краще яке відношення до вітряків має Вікторія Ліснича?


Дмитро
3 жовтня 2018 15:59

Ось так. Інформацію з проекту легко знайти - це забудова вітряками всьгоо боржавського хребта з підстанціями майже на самих вершинах гір. Дороги зруйнують схили. Ландшафт величезного регіону буде понівечений безповоротно. "Спустив декілька вітряків вниз по схилу" - це взагалі виглядає як знущання.

 

Якщо проект буде реалізований, розвику туризму у регіоні буде покладений край. Індустріальних пейзажів досить по всіх областях України, аби ще за ними до Волоця їхати.


мiсцевий
3 жовтня 2018 20:20

Гнати в шию таких учених, якi з чорного роблять бiлоє. Рiшення простоє, провести мiсцевий референдум де мiсцевi жителi вискажуть свою думку про цей екологiчно небезпечний проект i вiдкриють ученим очi у мiстах де вони чомусь закрили.


Волівчанин
4 жовтня 2018 11:23

По ходу місцевий у нас з Міжгірщини, бо дуже сильно плаче, вітряки лиш їм мішають а Європа та світ вже 30 років користуються відновлюваною енергетикою!

 


Василь
4 жовтня 2018 18:15

Слвав Богу, що знайшлись розумні люди, які вкладають гроші в Воловечинну, а також місцеві керівники, які підтримують цей проект. Надіюсь він запуститься якомога скоріше і дійсно стане поштовхом для розвитку туризму. 

Всім ІНШИМ- ЛЮДИ не говоріть НІСЕНІТНИЦІ про екологічну безпеку...


Свалявчанин
5 жовтня 2018 13:44

Інтересно, чому географ, фізик-ядерщик є керівником екологічної експертизи по будівництву ВЕС на Боржаві. Показавши свою некомпетентність, що навіть школяр знає, що кожна рослина має свою назву і не має такого поняття у Червоній книзі України, як "повзуча рослинка" він критикує науковців які десятками років фіксували рідкісних видів тварин та рослин на Боржавській полонині...

Знов усі гроші підуть у жеби окремих любих друзів, а народ лишиться з смітником на полонині як після РЛС яка є маленька порівняно з вітряками...


rio
5 жовтня 2018 16:28

Чорти продали всі полонини а теперь підбурюють нарід проти вітряків. Екологи мля, всьо вирубали, дороги лісовозами понищили то туризм вони розвивають. Де ви були екологи інтернетні?


Воловець мадяровиця
6 жовтня 2018 12:19

Бись те не писали, шо то з гойчуків. Бо ви придумали для себе файну відмазку, кіть гойчуки проти вітряків - то они нехочут оби розвивався Воловиць. Да всюди розвиваєся вітроенергетика, або чому іменно Боржаву ви разом з "інвесторами" хочете засрати? Ви не розумієте шо за якихось 600000 тисяч грн в рік, полонину розриют дорогами, і залют бетоном - таке варварство можуть дозволити лиш ті які молча дивилися як рубали ліс, коло Воловця. Кладіт вітряки коло компресорної у сторону В.Воріт. 


мiсцевий
6 жовтня 2018 18:21

Заборонити цей проект з вiтряками в нашiй гiрськiй мiсцевостi,  тут йому не мiсце, розвивайте регiон iншими проектами, яких безлiч, але чомусь впала їм до ока саме вiтроенергетика. Зелена енергiя означає рiст цiн на електрику, так як в бiльшостi вона дотована, тому така боротьба за великi прибутки. 

Категорично проти перетворення нашого гiрського краю в ад из вiтрякових стожарiв, головний недолiк цього способу виробництва електроенергi це гуркiт вiд вертули, який буде вiдлякувати тварин та пташок, вирубка лiсу пiд будiвництво дорiг та майданчикiв пiд стожари. Чудовий краєвид перетвориться на який техно-парк, який в бiльшостi байдужий всiм туристам, а тi грошi якi збираються платити в мiсцевий бюджет, мiсцевi жителi легко зароблять на туристах та парапланеристах. 

Пiдтримую розвиток парапланеризму в нашому регiонi, це той мотор який наповнить мiсцевий бюджет i збереже природу. Хай вирiшують все мiсцевi жителi цього регiону на референдумi,  на думку псевдоучених за грошi не стоїть звертати увагу! 


Верховинець
6 жовтня 2018 23:33

Хлопці вам би вівчарити, а не керувати районом. Догаздувалисьтеся так шо ся лісу не лишило а тепер ще і гори хочете знищити, ті гори на яких ваші предки вівчарили. Фрас вам бде


Залишити Коментар