Головна сторінка > Голос Народа > Віктор Медведчук допомагав Закарпаттю не словом, а ділом

Віктор Медведчук допомагав Закарпаттю не словом, а ділом


27-11-2016, 10:34
Жителі краю не забули, його добрих справ.

Віктор Медведчук допомагав Закарпаттю не словом, а ділом


Великий російський письменник Федір Достоєвський колись дуже слушно зауважив: «Дуже легко любити весь світ, але дуже важко любити одну людину». На жаль, наше сьогодення може надати чимало прикладів, що цілком підтверджують правоту класика. Навіть в особистому житті мабуть чи не кожному з нас неодноразово доводилося стикатися з проявами людської байдужості, бездушності, жорстокості. Про суспільство годі й казати – від початку 90-х років минулого століття воно живе за майже узаконеним принципом «людина людині вовк». Абсолютна більшість так званих пересічних українців давно вже звикли до того, що у власній державі вони зі своїми проблемами нікому не потрібні – ані можновладцям з київських пагорбів, ані ненажерливим олігархам, ані місцевій владі. За відомим висловом, «порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих», отож і вимушені наші співгромадяни долати свої незгоди здебільшого поодинці.

Проте навіть у найважчі часи завжди знаходилися люди які не могли стояти осторонь, залишатися байдужими до чужої біди й скрути. Саме про таких старовинна народна мудрість говорить – світ не без добрих людей. Як справжні посланці добра, вони при першій же нагоді приходили на допомогу до знайомого або незнайомого, завжди проявляли живе людське співчуття до чужої біди, причому не на словах, а на ділі. Один з таких людей – Віктор Медведчук.

Чимало добрих справ зробив Віктор Володимирович для закарпатців, зокрема для іршавчан, під час своєї роботи у Верховній Раді України. Про деякі з них ми вже розповідали нашим читачам. Проте багато чого ще варто пригадати, адже безліч проблем нашого краю свого часу пройшла перед очима Медведчука, вельми насиченою та різноманітною була копітка щоденна праця народного депутата і його команди, спрямована на вирішення цих проблем, передусім – на надання реальної допомоги мешканцям Закарпаття.

Напевно, ні в чому іншому не проявляються з такою повнотою кращі людські якості політичного діяча, як у його ставленні до дітей. Люди середнього й похилого віку ще пам’ятають прекрасне гасло давніх років «Усе краще – дітям!». І слід зауважити, це були не лише тільки слова. Що б сьогодні не казали про радянські часи, але тоді турбота про підростаюче покоління була одним з принципів державної політики. На жаль, за останню чверть століття діти в Україні перетворилися на одну із найбільш соціально незахищених верств населення. А між тим діти – це наше майбутнє, саме їм належить визначати завтрашній день країни, від того, якими вони виростуть, багато в чому залежить доля держави.

Все це добре розумів Віктор Медведчук. Як далекоглядний політик та й просто як чуйна, небайдужа людина, він визначив турботу про маленьких мешканців Закарпаття як один з найважливіших пріоритетів своєї депутатської діяльності.

З чого починається формування майбутньої особистості? Зрозуміло, з дошкільного виховання та подальшого навчання у середній школі. Відповідно до чинної Конституції, право на освіту має

кожен. Проте наскільки вагомою є користь від такого декларативного права, якщо його неможливо реалізувати в належних умовах? Питання риторичне. Ось чому за часів своєї депутатської каденції Віктор Медведчук робив все, аби допомога школам і дитячим садкам була постійною. Щороку всі школи і садочки отримували матеріали для поточних ремонтів. Фарби для підлоги, стін та вікон ще нікому не видалися зайвими, адже і вчителям, і дітям приємно починати навчальний рік у відремонтованих, чистих і затишних приміщеннях. За ініціативою народного обранця було профінансовано поточні ремонти в усіх 56 дитячих садках Іршавського району.

Імстичівська школа-інтернат у Віктора Медведчука була на особливому рахунку. Сюди він передавав усю свою депутатську зарплату та належні до неї виплати. Така допомога дала змогу завершити перебудову їдальні у школі, взятися за будівництво кімнати гігієни, душових, туалетів.

Подарунки для дошкільнят і школярів молодших класів швидко стали явищем традиційним, а отже, звичайним. Діти з великим задоволенням отримували на свята справжні гори солодощів. Можна, звісно, багато говорити, що цукерки не головне, але зазирніть у щасливі оченята дитини, яка тримає у руках різнокольорову коробочку із смачними скарбами. У дитячій радості потонуть будь-які аргументи.

В іграх і в навчанні дітей можна і треба заохочувати. Цінні подарунки для учнів – переможців районних і обласних шкільних олімпіад, дипломантів Шевченківських читань, фінансова допомога для проведення молодіжних конкурсних програм – фонд Медведчука займався і такими питаннями.

Як відомо, міські мешканці здавна мали певні переваги в навчанні перед своїми однолітками із сільської місцевості, зокрема, через наявність в міських учбових закладах більш сучасного обладнання. Добре відчуваючи певну несправедливість такого стану речей, Віктор Медведчук намагався сприяти покращенню умов для навчання дітей із сільських родин. Школи сіл Чорний Потік, Кушниця, Осій, Великий Раковець, школа-інтернат села Ільниця отримали від нього у подарунок комп’ютерні класи. Також за сприяння Віктора Медведчука було побудовано та відкрито школи у селах Арданово та Великий Раковець.

Та не лише дитячими потребами опікувався народний обранець. Доброзичливе, чуйне ставлення до кожної людини, сприяння у вирішенні будь-яких серйозних проблем – таким було й залишилося життєве кредо Медведчука. Не можна не згадати ще один приклад його благодійної діяльності – рентген-апарат, подарований Іршавській районній лікарні. Нібито дрібниця на тлі інших численних добрих справ, що Віктор Володимирович зробив для закарпатців. Але ж скільком мешканцям краю допомогла зберегти здоров’я ця «дрібниця»!

Дуже уважним було ставлення Медведчука до потреб віруючих усіх конфесій. Зокрема, у 1997 році ним було закуплено та передано на будівництво 18 культових споруд Іршавщини 180 тонн цементу. Приборжавський та Свято-Серафиміський жіночі монастирі отримали від нього у подарунок автобуси. Також ним було виділено кошти кошти на будівництво православних храмів в Іршаві, Лисичові, Лукові, Осої, Локоті, Заріччі, Хмільнику, Горбку, Івашковиці, Дешковиці, Чорному Потоці, Крайній Мартинці, Великому Раковці, Вільхівці, Кобилеці і Климовиці, греко-католицького та римо-католицького

храмів у Довгому, греко-католицького в Імстичові, Хмільнику, жіночого монастиря у Дубрівці, православного монастиря у Кушниці.

Великих зусиль докладав Медведчук, аби дозвілля мешканців Іршавини було цікавим й різноманітним. За його сприяння проведено ремонт Іршавського районного центру культури та дозвілля, Іршавської дитячої школи мистецтв, дитячих музичних шкіл у Великому Раковці, Довгому, Сільці, Ільниці, Кушниці, будинку культури та бібліотеки у селах Чорний Потік, Луково, Довге, Будинку культури у Приборжавському, Сільці, клубу-бібліотеки у Дешковиці, Арданові, Дунковиці, Івашковиці, Климовиці, Богаревиці, Осої, Сухій, Малому Раковці, Колодному, Мідяниці, бібліотеки у Доробратові та Смологовиці, клубу у Броді, Вільгівці, Греблі та Локоті.

Віддавна казали, що у здоровому тілі здоровий дух. Тож Медведчук всіляко дбав про спортивне виховання закарпатської молоді. Саме за його ініціативи було виділено кошти для ремонту та впорядкування стадіону у місті Іршава, надано фінансову допомогу ФК «Бужора» (Іршава), придбано спортивний інвентар та форму футбольним командам округу – «Едельвейс» (Кушниця), «Будівельник» (Приборжавське), «Боржава» (Довге), «Бужора» (Іршава), «Брунцвік» (Білки).

Всіляко сприяв Медведчук підтримці української культури й народної творчості та її поширенню за межи нашої держави. Зокрема, ним було надано кошти для поїздки фольклорного народного ансамблю «Іршава» на фестиваль до Італії, а також для проведення міжнародного фестивалю.

Можна ще й ще згадувати добрі справи, зроблені Медведчуком для нашого краю. Але ж, вважаю, й того, про що вже було сказано, досить, щоб зрозуміти – закарпатцям є за що бути вдячними Віктору Володимировичу. Варто пам’ятати – добро завжди повертається сторицею до тих, хто його робив. Цілком залуженою нагородою для таких людей є наша щира повага та любов.

Новини Закарпаттяскачать dle 10.5фильмы бесплатно
Повернутись назад