Закон про освіту: куди заведуть мовні пристрасті на Закарпатті

вересня 16 / 2017
Закон про освіту: куди заведуть мовні пристрасті на Закарпатті
"Ніж у спину"- так голова МЗС Угорщини описав закон про освіту, який Верховна Рада України ухвалила 5 вересня і який започатковує реформу освітньої сфери в Україні. Ректорка угорського інституту на Закарпатті назвала його "поверненням сталінських часів".
Це лише кілька з безлічі яскравих коментарів щодо законопроекту. Документ ще не підписав спікер парламенту та президент України, проте вони вже встигли позитивно оцінити документ.

Серед іншого законопроект передбачає переведення навчання у середніх та старших класах на державну мову.

На Закарпатті компактно проживає угорська громада і працюють більше сотні шкіл з угорською мовою викладання, тож документ очікувано підняв вир емоцій та обурення національних меншин.

Обурення Угорщини
Угорщина обурена прийнятим документом, оскільки вбачає в ньому загрозу правам 150 тисяч угорців, що мешкають на Закарпатті.

Зокрема, Будапешт звертає увагу на те, що після навчання рідною мовою у початковій школі (1-4 класи) учні змушені будуть перейти на українську мову в середній і старшій школі. Угорську мову можна буде викладати як окремий предмет.

Закон передбачив перехідний період - початок викладання предметів українською мовою у середній школі, за попередніми даними, має відбутись не пізніше 2020 року.

Загалом, за даними міністерства освіти, в Україні працюють 176 угорськомовних шкіл.

На переконання представника уряду Угорщини Яноша Арпада Потапі, перехід на українську суперечить чинній Конституції України.

"Україна встромила Угорщині ножа в спину, внісши зміни в закон про освіту, який сильно порушує права угорської меншини", - йдеться у заяві міністра закордонних справ Угорщини Петера Сіярто, опублікованій на сайті уряду.

Він заявив, що для країни, яка прагне розвивати тісніші стосунки з ЄС, ганебно схвалювати рішення, які суперечать європейським цінностям.

"Це неприпустимо, що Україна позбавила угорців права навчатися рідною мовою в школах і університетах, і залишила їм таку можливість тільки в дитячих садках і початкових школах", - сказав міністр.

На прес-конференції у Будапешті 11 вересня міністр Сіярто заявив, що обов'язок влади "захищати угорський народ, який живе в Угорщині і за кордоном, навіть за тисячі кілометрів".

Загалом на Закарпатті угорці складають більшість населення у Берегівському районі, а також близько третини населення в Ужгородському та Виноградівському районах. Ці райони межують з Угорщиною.

Реакція політиків Закарпаття
Голова Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадій Москаль розкритикував ухвалений проект.

Чиновник переконаний, що він не відповідає Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, чинному законодавству України та укладеним з сусідніми країнами міжнародним договорам.

Він послався на статтю 6 закону "Про національні меншини в Україні", який гарантує використання рідної мови та навчання нею.

Геннадій Москаль вважає, що захищати українську мову потрібно й необхідно, але не обмежувати мови національних меншин.

"Закарпаття - багатонаціональна область, у нас положення Європейської хартії регіональних мов застосовуються одразу до трьох мов - румунської, словацької та угорської", - йдеться у заяві губернатора.

Парламентський пасьянс
За проект закону у парламенті проголосували закарпатські представники президентської фракції БПП Роберт Горват і Валерій Пацкан.

У фракції президента єдиний голос "проти" закону дав очільник Партії угорців України Василь Брензович.

Чотири з шести округів Закарпаття представляє родина Балог: брати Віктор, Іван та Павло Балоги, а також їхній кузен Василь Петьовка.

Віктор Балога, якого вважають одним із найвпливовіших політиків області, під час голосування утримався.

Проте на сторінці у Facebook він написав, що підтримує національні меншини Закарпаття, але Україні ще далеко до такої жорсткої мовної політики, яка є в Угорщині.

"У мовному питанні нам якраз потрібно брати приклад з Угорщини. Так, як вони захищають свою рідну мову, нам ще треба повчитися. Громадянином Угорщини може бути лише той, хто знає мову. А її незнання є прямою підставою до втрати паспорта", - зазначив пан Балога.

На його думку, всі, хто вчаться в українських школах і є громадянами України, повинні знати державну мову. А з цим у багатьох випускників угорських шкіл, як стверджують експерти, є проблеми.

Депутат зауважив, що угорські партії в обласній раді входять у коаліцію з БПП та займають низку важливих посад в області.

"Саме тому виходить, що міністр закордонних справ Угорщини критикує сам себе. Угорці та угорські партії є союзниками цієї влади. А тому повністю розділяють відповідальність за всі прийняті рішення", - додав Віктор Балога.

Брат Віктора Балоги Іван є членом парламенту від закарпатського округу №73, до якого входять райони з найбільшою кількістю угорців - Берегівський та Виноградівський.

Іван Балога проголосував "за" новий закон про освіту, а ще один брат - Павло Балога - був відсутнім.

Василь Петьовка також проголосував "за" документ.

Угорські освітяни - проти
В угорській пресі практично одразу ж після голосування в парламенті вийшла стаття ректорки Закарпатського угорського інституту Ільдіко Орос.

"Ми вважаємо, що найтемніші сталінські часи повернулися в Україну, яка називає себе демократичною державою. Це викликало обурення, коли український парламент прийняв закон, що порушує конституційні права меншин, наприклад, таких, як угорці Закарпаття", - пише Ільдіко Орос.

Вона є депутатом Закарпатської облради від Партії угорців України. І додає, що використовуватиме всі законні засоби для відновлення права освіти угорської нацменшини рідною мовою.

"Це промосковська орієнтація"
Голова закарпатської обласної філії "Руху захисту української мови" Ірина Гармасій позитивно сприйняла закон.

"Рішенням Конституційного суду від 1999 року чітко визначено, що єдиною мовою навчання в Україні є українська. А поруч з нею можуть вивчатися всі мови, які бажають громадяни. Тому я не зовсім розумію ажіотажу стосовно якісного виховання громадян зі шкільної парти", - вважає пані Гармасій.

На її думку, інтегруватися в українське суспільство можна тільки завдяки досконалому знанню мови, що, зокрема, дає можливість претендувати на посади у державній владі всіх рівнів.

"Мені дивно, що представники нацменшин відстоюють старі радянські програми щодо інтегрування нацменшин у суспільство. Сучасною мовою - вони зорієнтовані в промосковському напрямку", - вважає Ірина Гармасій.

Вона вказує, що багато угорців Закарпаття взагалі не володіють українською мовою.

Популярна мова
Єва Борисова, вчителька української мови в одній з ужгородських угорських гімназій, розповідає, що її колеги-вчителі обурені новим документом та "обговорюють можливі страйки у селах".

Пані Борисова розповідає, що попит на угорську мову в регіоні - дуже високий.

Протягом останнього року в Ужгороді відкрилося багато угорських груп у садочках, в деяких школах запровадили вивчення додаткової іноземної мови - угорської.

Вчитель розповідає, у дітей часто немає мотивації навчатися українською мовою, бо велика частина випускників вступають до вишів за кордоном, зокрема і в Угорщині.

Угорщина не один рік поспіль вкладає чималі ресурси у розвиток угорської громади в цьому регіоні.

Це стосується фінансової допомоги, гуманітарних проектів, а також видачі мешканцям Закарпаття паспортів Угорщини.

Незнана українська
За офіційною статистикою Українського центру оцінювання якості освіти, у 2016 році понад 36% випускників Закарпаття здали зовнішнє незалежне оцінювання з української мови з результатом від 1 до 3 балів за 12-бальною шкалою.

"Ці результати означають, що третина випускників Закарпаття не мають можливості вступити у виш України, адже успішне складання ЗНО з української мови - обов'язкова вимога при вступі", - пояснила міністр освіти Лілія Гриневич.

За її словами, потрібно знайти баланс вивчення мов, щоб після випуску з державної школи діти виходили конкурентоспроможними та мали усі можливості для навчання у системі вищої освіти України.

Хоча багато представників національних меншин Закарпаття закликають президента ветувати закон про освіту, Петро Порошенко вже встиг позитивно оцінити цей документ.

"Хотів би подякувати цій залі за таку потужну підтримку освітньої реформи. Це величезний крок, який є інвестицією України в майбутнє", - заявив він у Верховній Раді за два дні після схвалення проекту закону про освіту.
Категорія : Суспільство
Читатель
16 вересня 2017 18:55

Мадяре сокотят свуй язык и културу. Мавут право. Подкарпатськых русинов и русинськый язык Сталин запрітив 1946 р. Появилися «закарпатські «українці» и «закарпатський діалект» (ги бы української мови). Незалежна Україна в 1996 р. прийняла нову Конституцію, айбо резултаты обласного референдума 1.12.1991 р. про автономію в нюй не записані. Обы запужати русинов, котрі голосовали за самоврядність в складі Украины, через пару місяцюв возник «План заходів щодо розв’язання проблем українців-русинів». Се є план мусайної асимілації-украинізації русинов. ООН 2006 и 2008 рр. рекомендовала признати русинов окремішнов (уд украинцюв) націоналностьов. Се зробила обласна рада 7.03.2007 р. В Законі про языкы записаный и русинськый, айбо в Кийові русинов до днесь так и не признали. Най бы нова облрада припомнила столици и за русинов.


Пан вчитель
16 вересня 2017 20:50

Питання прав нацменшин - це димова завіса на фоні того, що вказана "реформа" запустила процес руйнації освітнього рівня цілого народу.
 


Михайло
17 вересня 2017 13:32

Це дуже м'який і ліберальний законопроект. Європеська хартія регіональних мов говорить про захист мов, яким загрожує зникнення, але заходи щодо їх вивчення не повинні бути на шкоду державним чи офіційним мовам. Ніде в Європі толерують нацменшини так, як в Україні. До того ж у законопроекті є взагалі вбивча (для держави) норма: окремі предмети можна викладати англійською або іншими мовоми Євросоюзу, тобто, угорською, румунською, словацькою, польською, новогрецькою. 


Залишити Коментар