Справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності

січня 17 / 2017
Справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності
Право оренди земельної ділянки відповідно до статті 93 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс) – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Форму договору затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі». Постановою КМУ від 23 листопада 2016 року № 843 «Про внесення змін до Типового договору оренди землі» внесено зміни до Типового договору оренди землі і, зокрема, в частині визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форму надання інформації затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2015 № 783 «Про затвердження форми Переліку орендарів, з якими укладено договори оренди землі державної або комунальної власності».

Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у користування визначено статтею 122 Земельного кодексу. Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають у користування земельні ділянки для всіх потреб із земель комунальної власності відповідних територіальних громад. Обласні та районні ради передають у користування земельні ділянки для всіх потреб з відповідних земель спільної власності територіальних громад. Районні державні адміністрації передають у користування земельні ділянки для всіх потреб із земель державної власності (крім земельних ділянок сільськогосподарського призначення), у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб, а за межами населених пунктів для ведення водного господарства, будівництва об’єктів, пов’язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району та індивідуального дачного будівництва.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають у користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення для всіх потреб, окрім земельних ділянок дна територіального моря та зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Обласні державні адміністрації передають у користування земельні ділянки із земель державної власності для всіх потреб (крім повноважень, визначених для районних державних адміністрацій та органів державної влади з питань земельних ресурсів) у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена. Крім того, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення про вилучення земельних ділянок, їх викуп або примусове відчуження і надавати їх у користування для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Довідково. Зазначена інформація викладена у листі ДФС України від 29.12.2016 № 41402/7/99-99-12-03-05-17.

ДФС у Закарпатській області
Категорія : Економика

Залишити Коментар