Кoли слiв вже замaло: Чеpез рoки я повeрнулася додому, мами там вжe нe бyло, алe вoна дeщо зaлишила для мeне

квітня 22 / 2018
Кoли слiв вже замaло: Чеpез рoки я повeрнулася додому, мами там вжe нe бyло, алe вoна дeщо зaлишила для мeне

До моїх 18 років, ми з мамою жили душа в душу. Але потім стався випадок, пробачити її який, я так і не змогла.

Наш тато, лютий aлкoгoлік. З будинку нічого не пропиває, на роботу ходить, але ніколи ні копійки не приносив в будинок.

Мама крутилася одна, як білка в колесі.

Звичайно мені противно було дивитися на постійно n’яного батька, на всі ці скандали і чвари.

Все про що я мріяла, це втекти звідти подалі, куди очі дивляться.

Почала збирати гроші на переїзд, вже з 12 років.

День за днем ??я відкладала копієчки, хапалася за будь-яку можливість хоч щось заробити.

Збирала картонні коробки, пляшки все що можна здати.

Щиро мріяла, що одного разу у мене буде своя спокійна, і світла квартира. Без криків, без скандалів.

До 18 років мені нарешті вдалося накопичити хорошу суму, для того щоб зняти для себе окреме житло, на кілька місяців.

Вже йшла додому радісна, збирати речі і з’їжджати.

Заходжу і бачу, що мама сидить за столом, а перед нею моя коробка, в яку я гроші складала.

Вона почала кричати на мене, говорити, що я вкрала ці гроші, і крала їх не відразу а довгий час.

Як же мені було прикро в ті хвилини.

Вона забрала все собі, і сказала, що витратить це на оплату боргів за комуналку.

Зрозуміла, що просто ненавиджу своїх батьків і цю квартиру. У люті покидала все що було з одягу в сумку, і вийшла геть.

Перестала спілкуватися з ними взагалі.

Жила у подруги, потім познайомилася з хлопцем і переїхала до нього.

У мене нормальна робота і рівень життя. Були.

Так тривало 5 років.

Зовсім недавно прийшла сумна звістка.



Виявляється мама пoмeрла від iнфаркту.

Злитися було вже ні на що, а тому вирішила відвідати свою стару квартиру.

Батько як завжди пив якусь гидоту на кухні за столом, і навіть не обернувся на мене.

Зайшла в кімнату, і побачила, що на підлозі сидить маленька дівчинка, 2-3-х років від народження. Брудна і дуже худа.

Взяла її на руки і принесла на кухню, до батька.

– Папа, це що за дитина?

– Це мати твоя нагуляла десь! – гаркнув він – Завтра в дитбудинок її здам піду.

Пішла покопалася в документах і правда. Свідоцтво про народження, записи. Все є.

Була просто в шoці.

Звичайно я не можу здати сестричку в дитбудинок, але життя моє злaманe назавжди. Тепер мені доведеться ростити її, а про своїх дітей, які ще не народилися, доведеться на якийсь час забути.
Категорія : Різне

Залишити Коментар