Стан та напрямки реформування енергетичного сектора в умовах євроінтеграції на Закарпатті

травня 31 / 2018
Стан та напрямки реформування енергетичного сектора в умовах євроінтеграції на Закарпатті

В Ужгороді відбувся круглий стіл «Енергоефективність Закарпаття: стан та напрямки реформування в умовах євроінтеграції» в рамках проекту «Контроль громадськості за реформуванням енергетичного сектора на регіональному рівні в контексті виконання угоди про асоціацію між Україною та ЄС», який реалізовується ГО «Інститут регіонального розвитку».

Метою проекту є сприяння реалізації проєвропейських реформ в енергетичному секторі шляхом організації обговорення всіма зацікавленими сторонами питань впровадження, моніторингу та адвокації директив ЄС в сфері енергоефективності та використання альтернативних джерел енергії і підвищення поінформованості громадськості.

Участь у круглому столі взяли очільники профільних департаментів обласної адміністрації, представники ГО «Екосфера», керівник ГС «Асоціація сонячної енергетики України» Юрій Фаворський та експерт ГС «Українська вітроенергетична асоціація» Святослав Жмуцький. Зокрема, менеджер енергетичних програм ГО «Екосфера» Олена Мудра доповідала про досвід міста Ужгорода у сфері сталої енергетики та підвищення енергоефективності в контексті європейської ініціативи Угода мерів щодо сталої енергії та клімату.

Стан та напрямки реформування енергетичного сектора в умовах євроінтеграції на Закарпатті


Угода мерів – це ініціатива Європейської Комісії, що об’єднує європейські місцеві муніципалітети. Підписанти Угоди мерів беруть на себе добровільні зобов’язання впровадити вимоги ЄС щодо скорочення викидів CO2 (вуглекислого газу) щонайменше на 20 відсотків через реалізацію енергоощадних заходів та поширення використання поновлюваних джерел енергії. В Україні наразі нараховується близько 120 міст, що підписали Угоду. Серед них – Ужгород, який приєднався до цієї європейської ініціативи у липні 2016 року і взяв на себе зобов’язання скоротити викиди вуглекислого газу на 30 відсотків до 2030 року.

Стан та напрямки реформування енергетичного сектора в умовах євроінтеграції на Закарпатті


В контексті проблемного питання, висвітлюваного Оленою Мудрою, був дуже доречним виступ експерта ГС «Українська вітроенергетична асоціація» Святослава Жмуцького на тему «Перспективи розвитку вітроенергетики в Україні». Нагадаємо, що Святослав Жмуцький є керівником проекту будівництва першої в Закарпатській області вітрової електростанції.

Стан та напрямки реформування енергетичного сектора в умовах євроінтеграції на Закарпатті


Святослав Жмуцький – ліворуч


Справа в тому, що вітрові електростанції роблять неоціненний внесок в захист середовища проживання людини та унеможливлюють процеси глобального потепління. Наприклад, кожна зі встановлених на полонині Боржава вітрових установок зменшуватиме показники викидів вуглекислого газу на 5760 тон на рік. За умови, що будівництво першої черги передбачає 30 вітряків, загальний показник становитиме 172 800 тон на рік! Тобто будівництво Воловецької вітроелектростанції є вірним кроком в напрямку реформуванням енергетичного сектора Закарпатської області в контексті виконання угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Стан та напрямки реформування енергетичного сектора в умовах євроінтеграції на Закарпатті


Загалом проект «Контроль громадськості за реформуванням енергетиного сектора на регіональному рівні в контексті виконання угоди про асоціацію між Україною та ЄС» спрямований на активізацію громадського моніторингу впровадження реформ з енергоефективності на регіональному рівні в контексті реалізації першої глави 4-го розділу Угоди про асоціацію (Співробітництво у сфері енергетики, включаючи ядерну енергетику) та розпорядження КМУ Про імплементацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. В рамках аналітичної складової проекту було проведено дослідження існуючого стану в сфері енергоефективності та відновлювальної енергетики, проведення моніторингу заходів, обґрунтування пропозицій щодо побудови політики в зазначеній сфері. Згідно цього дослідження, стратегічні та програмні документи регіону націлені на забезпечення економії енергоресурсів за рахунок переведення громадського сектора та домогосподарств на альтернативні види палива і розвитку відновлювальної енергетики.

Проблемним аспектом регіональної політики енергоефективності, як зазначають експерти, є встановлення програмних завдань без належного їх ресурсного обґрунтування. Так рівень виконання завдань програми енергоефективності в період 2016–2017 років становив 4,4 %. Серед 5-и місцевих програм відшкодування відсотків за кредитами затверджений бюджет мали лише 2-і програми, а самі програми були профінансовані на третину. В 2017р. відшкодування процентних ставок за Програмою енергоефективності забезпечено на суму 1005,5 тис. грн., що дорівнює третині від запланованого. Значними є розбіжності між плановими та фактичними сумами по заходах реалізованих в рамках виконання загальної стратегії: має місце як перевищення, так і недофінансування. Стратегія заміщення природного газу за змістом є скоріше концепцією стратегії, має описовий характер, не відображає механізми досягнення поставлених завдань, не підтверджується реальними планами.

Основні проблеми енергетичної сфери в Україні:

енергозатратність виробництва, транспортування та споживання енергії в цілому, та у водопровідному господарстві зокрема;
низька енергоефективність житлового господарства;
недостатнє використання геотермального потенціалу та потенціалу біомаси;
низький рівень енергоменеджменту в бюджетних установах області.
Експерти виокремили наступні рекомендації:

розвиток стратегічного управління енергозбереженням в регіоні шляхом запровадження пооб’єктного планування заходів та вдосконалення механізму їх бюджетування; розробка програми розвитку відновлювальної енергетики в області;
розробка та впровадження ефективних стимулів діяльності з енергозбереження та розвитку відновлювальної енергетики;
запровадження системи енергоменеджменту та енергомоніторингу на об’єктах бюджетної сфери;
розширення та актуалізація інформаційного наповнення Інтернет-ресурсів регіональної влади з орієнтацією на інформаційні потреби користувачів ресурсів;
ініціювання заходів по співробітництву з ЄС, європейськими країнами/регіонами, фінансовими інституціями в сфері енергозбереження та альтернативної енергетики;
розробка та впровадження заходів з просування області на ринок капіталів, сучасних техніки, технологій та інновацій в енергетичній сфері.

Джерело
Категорія : Важливе

Залишити Коментар