Група науковців висміяла статтю своїх колег на сторінці «Врятуй Боржаву» та ґрунтовно довела абсурдність тверджень активістів спротиву вітрякам

квітня 23 / 2018
Група науковців висміяла статтю своїх колег на сторінці «Врятуй Боржаву» та ґрунтовно довела абсурдність тверджень активістів спротиву вітрякам

Нещодавно на сторінці «Врятуй Боржаву» у соцмережі «Фейсбук», створеній противниками будівництва Воловецької ВЕС на полонині Боржава у Закарпатській області, опубліковали наукову статтю під назвою «Проблема будівництва вітроелектростанції на Полонині Боржава: вплив на водні ресурси», авторами якої є доктор геологічних наук, професор К. І. Деревська та кандидат фізико-математичних наук Ю. В. Бурлаченко.

Після прочитання цього матеріалу охоплює жах. Адже, як твердять автори, серйозні ніби то, з огляду на наукові регалії, люди, будівництво ВЕС «призведе до глибокого екологічного дисбалансу… може негативно вплинути на якість питної води». У публікації сказано, що «обсяг робіт з встановлення вітряків на нестійких ґрунтах Полонини є серйозним втручанням в водоносні шари Полонини», що «неодмінно буде порушений гідротермальний режим водоносних горизонтів». А ще, буцімто, будівництво потягне за собою ерозію поверхні схилів Полонини, внаслідок чого неминучим стане утворення зсувів, селів, карстоутворення.

А потім – біда за бідою: знизиться водність річок, зникнуть джерела, підвищиться мінералізація та знизиться рівень ґрунтових вод. А закінчиться це все суцільною екологічною катастрофою, пророкують автори публікації. А саме: загинуть червонокнижні рослини та тварини, обміліють ріки, зокрема Тиса, а водоспад Шепіт зневодиться та зникне взагалі.
Сам собі професор, або не користь книжки читати, коли лише вершки хапати
Побачивши цю статтю-страшилку, необізнані люди заходилися перепощувати публікацію та лаяти-проклинати забудовника. Тим часом, група вітчизняних науковців підготувала ґрунтовне спростування «страшилки» - об’ємне дослідження «Оцінка впливу будівництва вітроенергетичних установок на гідрогеологічні та геоекологічні умови Полонини Боржава», наразі стаття готується до друку в одному з фахових наукових видань України. Ось перелік авторів вказаної публікації:

Дяків Василь Олексійович, кандидат геологічних наук, доцент кафедри екологічної та інженерної геології ЛНУ ім. Івана Франка.

Занкович Галина Онуфріївна, кандидат геологічних наук, провідний інженер відділу геохімії глибинних флюїдів Інституту геології і геохімії горючих корисних копалин НАН України.

Полонський Борис Тихонович, експерт ДКЗ України по підземних водах, начальник гідрогеологічної дільниці ДВКП ПрАТ «Укрпрофоздоровниця»

Главацький Євген Володимирович, завідувач лабораторії с.н.с. НУ «Львівська політехніка».

Яремович Михайло Віталійович, експерт з інженерної геології, інженер-проектувальник, директор ТзОВ «Геол-Тех».

Ковальчук Андрій Андрійович, експерт з інженерної геології, інженер-проектувальник.

Вивчивши аргументи колег, група вчених, м’яко кажучи, здивувалася. А коли почала розбирати усі тези детально, виявилося, що К. Деревська та Ю. Бурлаченко не орієнтуються у наукових визначеннях, не володіють фаховою термінологією та взагалі мало що тямлять у темі свого дослідження.
«Авторам публікації доцільно було б знати, що у геологічній будові Полонини Боржава немає ні вапняків, ні гіпсів, а ні солей, а тому карстоутворення тут в принципі неможливе, - пишуть вчені. І заодно вчать колег грамотності. – Полонина Боржава не має «значної кількості» водних комплексів і горизонтів. При цьому авторами приводиться лише три: водоносний горизонт в алювіальних відкладах I-V надзаплавних терас; водоносний горизонт (пізній палеоген - ранній неоген), складений пісковиками, аргілітами і алевролітами; водоносний комплекс у відкладах палеогену. При цьому виникає питання: невже четвертинні (не алювіальні) та крейдові відклади, які досить поширені є безводними чи водотривами? До того ж на ділянках, де передбачається будівництво вітроенергетичних установок на Полонині Боржава, алювіальних відкладів немає!!!»
Обдури невченого, або закон як дишло – куди повернеш, туди і вийшло
«Розділити водоносний горизонт верхній палеоген-нижній неоген від палеогенового водоносного комплексу можна, напевно, палеонтологічними методами, але аж ніяк не гідрогеологічною схемою, схематизацією та типізацією гідрогеологічних умов. Тому виділені водоносні комплекси не відповідають дійсності, - продовжують дослідники.

«Водоносні горизонти, на відміну від струмків і річок, характеризуються не «розгалуженістю», а геометричними (шириною – B (у м), потужністю – m (у м), площею поперечного перетину потоку - F (у м2), довжиною – L (у м), гідродинамічними (витратою потоку - Q (м3/добу, л/с), швидкістю фільтрації - V (м/добу, см/сек), гідростатичним напором - Н (м), градієнтом напору - I (берозмірна величина), коефіцієнтом фільтрації - К (м/добу, см/сек)) та гідрохімічними параметрами (мінералізація, рН, вміст макро та мікро компонентів).
«Розгалуженість» водоносних горизонтів та будівництво чи експлуатація вітроенергетичних установок на Полонині Боржава не може призвести до «неодмінного порушення «гідротермального режиму». Можливо, автори мали на увазі температурний режим, бо гідротермальний режим притаманний для глибоких горизонтів та областей сучасного вулканізму».
А ще, виявляється, можна легко спекулювати свідомістю необізнаних читачів, посилаючись на міжнародні документи:
«Авторами публікації [2], якими обґрунтовується неможливість чи екологічна шкідливість будівництва та експлуатації вітроенергетичних установок, зроблені посилання на Водну рамкову директиву ЄС 2000/60/ЕС від 23 жовтня 2000 року [3]. Насправді, якщо детально вивчити цей документ, то ним не забороняється, а регламентується використання водних ресурсів, розвиток «зеленої енергетики», до яких безумовно належать вітроенергетичні установки, за умови, що вони не мають негативного впливу на водні ресурси».

Далі група вчених доводить повну безглуздість висновків своїх колег К. Деревської та Ю. Бурлаченко:
«З наукової точки зору неможливо пояснити виникнення змін гідрологічного режиму в межах Полонини Боржава, які «…призведуть до загибелі деяких представників унікальної флори і фауни, частина з яких занесені до Червоної книги України та охороняються міжнародними конвенціями. Так само неможливо прив’язати «… обміління річок, джерел та зниження рівня грунтових вод», що «…негативно вплинуть на розвиток всього регіону, відомого своїми природоохоронними територіями, мінеральними джерелами та гідрологічними пам’ятками», до будівництва та функціонування вітроенергетичних установок.

Ще більш фантастичним та таким, що неможливо пояснити з позицій елементарної логіки, видається здатність ВЕУ «…вплинути на водний режим річок, зокрема можуть спричинити зневоднення водоспаду Шипіт, оскільки річка, яка його живить, знаходяться на схилах гори Гемби (північний схил Полонини Боржава), де на поверхню виходять палеогенові породи (пісковики і гравеліти з тонкими прошарками сланців)».

А тепер - по правді, або за одного вченого десять невчених дають

Детально проаналізувавши географічне розташування, клімат, геологічну будову полонини Боржава, а також геоморфологічні, інженерно-геологічні, орогідрографічні, гідрогеологічні умови, ґрунтовий покрив, рослинність вказаної території, група вчених дійшла таких висновків (далі лише прямі цитати):
1. Будівництво та експлуатація вітроенергетичних установок на Полонині Боржава жодним чином не вплине на гідрогеологічні умови та гідрогеологічний режими (не змінить), на водність (не зменшить і не збільшить) та якість підземних і поверхневих вод (не погіршить і не покращить). Вітроенергетичні установки жодним чином не будуть впливати на хімічний склад підземних та поверхневих вод, оскільки при бурінні не будуть використовуватись токсичні компоненти бурових розчинів, їхні фундаменти запроектовані із хімічно інертних залізобетонних конструкцій, захищених від корозії.

2. Статичні та динамічні навантаження на ВЕУ не вплинуть на стійкість геологічного середовища, не призведуть до активізації екзогенних процесів – ерозії, селів, зсувів, обвалів та ін. Середні значення скельних порід границі міцності на одноосьовий стиск при природній вологості, Rc – 26,4 МПа є в 10 разів більшими від нормативних показників. Це визначає сприятливість інженерно-геологічних умов для будівництва вітроенергетичних установок на Полонині Боржава.

3. «Розгалуженість» водоносних горизонтів та будівництво чи експлуатація вітроенергетичних установок на Полонині Боржава не може призвести до «неодмінного порушення» «гідротермального режиму» (температурного режиму). Температурний режим підземних вод Полонини Боржава не зміниться при будівництві та експлуатації вітроенергетичних установок тому, що не передбачає запомповування через поглинальні свердловини гарячих чи холодних вод, які б змінили температуру водовмісних товщ.

4. Будівництво та експлуатація вітроенергетичних установок на Полонині Боржава жодним чином не вплине на гідрогеологічні умови та гідрогеологічний режими (не змінить), на водність (не зменшить і не збільшить) та якість підземних і поверхневих вод (не погіршить і не покращить). Вітроенергетичні установки жодним чином не будуть впливати на хімічний склад підземних та поверхневих вод, оскільки при бурінні не будуть використовуватись токсичні компоненти бурових розчинів, їхні фундаменти запроектовані із хімічно інертних залізобетонних конструкцій, захищених від корозії.

5. При будівництві та експлуатації вітроенергетичних установок на Полонині Боржава гідрологічний, гідрогеологічний та геодинамічний режими, геоекологічний стан території і статус водоохоронно-захисних лісів жодним чином не зміняться:

• Не зміниться кількість опадів чи режим випаровування;

• Не порушаться зони живлення, транзиту та розвантаження водоносних горизонтів;

• Глибокозакладені фундаменти вітроенергетичних установок не будуть створювати баражного ефекту при розвантаженні як четвертинного, так і тріщинного водоносних горизонтів.

• При планованому будівництві вітроенергетичних установок не передбачається суцільних рубок. Лінійні виробки вздовж дороги та траси прокладення кабелю передбачено лише на окремих ділянках. Ці вирубки жодним чином не будуть впливати на гідрогеологічний режим підземних вод та гідрологічний режим водотоків.

• Будівництво та експлуатація, ремонт та модернізація вітроенергетичних установок жодним чином не можуть впливати на рекреаційно-оздоровчі ліси, у яких розташований водозабір м. Свалява, на динамічні запаси та якість води, що відбирається.


Яніна Яношек

Категорія : Важливе
сидор
23 квітня 2018 21:27

сначала мусор в реку пусть научатся не кидать,а потом ветряки.


Фізик
25 квітня 2018 14:36

ЕлектризаціЯ повітря все-таки буде?


Закарпаття
27 квітня 2018 00:24

А я чомусь більше вірю місцевим ученим, а не львів'янам... Коли мова йде про наші гори- їм пофіг... Якщо це ніяк не впливає, то чому не ставите на Львівщині, Івано- Франківщині? Там гір не менше... Уже сама краса полонин,  естетичний вигляд їх постраждає. Вам несором таке друкувати? Ви приїзжа людина, 100%.


Tisosh
27 квітня 2018 08:55

и добавити нішто , так и є!!!


Читатель
27 квітня 2018 15:08

М.С.Хрущов колись сказав, що Закарпаття – це край садів, виноградників та курортів. З того часу всі керівники помилково роблять наголос саме на цьому. Між тим, ніхто в світі не жив добре лише за рахунок сфери обслуговування. Там низькі зарплати і кваліфікація. Треба робити ставку на виробництво різноманітної продукції.

Бажаючих заволодіти природними ресурсами області чимало. Але треба розуміти, що якщо для цього виділятимуть десятки й сотні (для лижних курортів) гектарів, це призведе до руйнування екосистеми. Люди навколишніх сіл і туристи-«дикарі» вже не зможуть збирати там ягоди, гриби, випасати худобу. Будівництво готелів на сотні й тисячі місць покладе край «зеленому сільському туризму», котрий лише почав розвиватися. Треба думати й про диких звірів. Ліс, гори – їх домівка.



Ті, хто захищає природу Карпат від нищення, очевидно, мають рацію. Викладені тут проекти надзвичайно масштабні. Перевага і одночасно біда Карпат в їх доступності. На Кавказі, наприклад, є такі круті схили, де дуже проблемно навіть рубати ліс. Цитата:

«…на территории Украинских Карпат ПРЕДЕЛЬНО допустимыми рекреационными нагрузками на лесные ландшафты следует считать в среднем 3,5 (широколиственные леса) – 2,4 (еловые леса) рекреанта на 1 га» [Украинские Карпаты. Природа. Киев: «Наукова думка», 1988.-208 с.; цит. на с. 194].


Вітер
14 травня 2018 18:28

Будь-яке будівництво безумовно має певний вплив на довкілля і вітроелектростанції не виняток. Але не треба змішувати праведне з грішним: доказово стверджувати, де є такий вплив та не нести дурниць де такого впливу немає і не видавати бажане за дійсне. Ну щоб ви зі шкіри лізли - немає впливу на активізацію карсту, якщо немає чому розчинятись, ну не розганяє вітряк хмари і дощі не перестають падати, не закачує вітроенергоустановка токсичні речовини у підземні води... Значить що? А значить не треба стверджувати дурниць... Так може бути вплив на перелітних птахів, на кажанів, ще на щось, але про це мають говорити фахівці, які компетентні у цій царині та у відповідності до міжнародних стандартів. Чомусь уся Європа у вітряках та сонячних панелях, а у нас зась: шкідливо екології, треба й далі вугілля спалювати...


проплаченим науковцям
15 травня 2018 02:21

Чому науковцi не розказують те що саме втручання людини в природу веде до знищення її самої. Но великоє дiло якi пташки не будуть iснувати, бо в цьому ареалi вiтряк запрацює, не буде яких iнших тварин бо гуркiт вертули їх прожене, але це все повязано, значить перемножаться якi iншi види якi були якi їжа про цих, це розiрве той баланс яка природа сама утворила, а радi чого? щоб iноземний iнвестор заробив грошей, a цi грошi помандрували закордон, а нам залишиться байки науковцiв що нiчого страшного не сталося. Будуть вирубанi лiси на мiстях будiвництва, але науковцi стверджують що це не бiда, вже вирубали багато, а цей "малий" клаптик нiчого не значить. Треба комунiкацiї побудувати, це дороги, та лiнiї передач, це ще "малi" клаптики землi, це знову втручання людини в бiосферу гiрських массивiв. Самi вертули будуть заважати мiграцiї птахiв, а ще таке про що не розказують науковцi це помехи якi створюють обертаючи вертули для всiх видiв радiосигналiв, телебачення, радiо, iнтернет мобiльний звязок, чого стоїть один гуркiт, коло таких стожарiв чоловiк жити не може, про що вже говорити про туристiв якi їдуть в Карпати дивитися не на стожари а на первозданну природу. Хай будують десь на морi, що мiсця мало, а їм Карпати полюбилися, гнати в шию таких iнвесторiв вмiстi з проплаченими науковцями. Ми хочемо зберегти природу нашим дiтям! Давай допобачення "науковцi". Японськi вченi провели розслiдування як iнфразвуковi хвилi якi продукує вертула стожару впливають на здоровя людини, виводи однозначнi, здоровя людини пошкоджується в значнiй мiрi.


Кажан
15 травня 2018 09:24

А у Львівській області є вже вітряки? Дають електрику? Потужну?

ци, просто, задаремну?


Залишити Коментар